От би котики були гігантськими
І їм як богам вклонятися!
Вони б не просили жертвоприношення
І не слали б смерть із негодами.
Вони би стріляли очицями імператорськими
Водили б вусами, на мрію з ними зустрітися
Смішно би пхикали на їх вимальовування!
Крутили б хвостами в діалозі з примхами погодними
Про мене не складатимуть віршів
Така, звісно, ситуяція
Тихий вітер нічний
Незв'язні та емоційні роздуми про київську барахолку
У вірші йдеться про глибокі почуття та спогади, які викликають листи з чужими звістками. Головний герой відчуває ностальгію за рідним містом, яке є для нього особливим і неземним.
—” Їдучи в автобусі, до мене прийшла така думка: коли ми починаємо займатися саморозвитком та намагаємося перестати осуджувати інших чи якісь ситуації для власного блага, з одного боку, це добре, адже ми бережемо свій ресурс та не впадаємо в негатив. Але з іншого боку...
Незв'язні та емоційні роздуми про київську барахолку
У вірші йдеться про глибокі почуття та спогади, які викликають листи з чужими звістками. Головний герой відчуває ностальгію за рідним містом, яке є для нього особливим і неземним.
—” Їдучи в автобусі, до мене прийшла така думка: коли ми починаємо займатися саморозвитком та намагаємося перестати осуджувати інших чи якісь ситуації для власного блага, з одного боку, це добре, адже ми бережемо свій ресурс та не впадаємо в негатив. Але з іншого боку...
