Жовте листя сумно тліє
На осінній стежці,
Теплий вітер вже не віє
На холодне серце.
Місто спить, співає осінь,
Сивий голуб плаче,
Світить, та не гріє сонце,
Злісно ворон кряче.
Вечір коси розпускає
Лютій, хижій ночі,
Страх у тіло заповзає,
Гаснуть літа очі.
Хворе літо тяжко стогне:
Знає, що вмирає!
В злій пітьмі любов холоне
І душа страждає.
Жовте листя сумно тліє
На осінній стежці,
Теплий вітер вже не віє
На холодне серце…