7-го березня цього року Єврорада підтримала пропозиції Єврокомісії щодо нових схем видатків на оборону, які пізніше стали основою для Плану переозброєння ЄС. Після чого Єврокомісія опублікувала Білу книгу щодо європейської оборони, в якій пояснює своє бачення оборони континенту. Ми будемо багато говорити про ці важливі документи, але по черзі. Сьогодні згадаємо про ключовий для нас пункт – підтримку України.
Отже, в своїй Білій книзі Єврокомісія відводить Україні чільне місце – відбудова європейської оборони починається з надання військової підтримки Україні, щоб вона могла себе захистити. Така підтримка в перше чергу включає в себе збільшення надання боєприпасів (до 2 млн. крупнокаліберних артилерійських снарядів на рік), засобів ППО, БПЛА і пряму підтримку оборонної промисловості України, а також надання розширеного доступу до космічних послуг.
Наступним етапом Єврокомісія планує приєднання України до ініціатив ЄС, спрямованих на розвиток оборонних спроможностей. Це включає запрошення поділитися своїми оборонними пріоритетами та оперативними потребами для включення їх до пріоритетів ЄС у сфері розвитку потенціалу, можливе розширення адміністративної угоди Європейського оборонного агентства з Україною, а також заохочення участі України в ініціативах ЄС, включаючи Постійне структуроване співробітництво (PESCO) та Координований щорічний огляд у сфері оборони (Coordinated Annual Review on Defence). Пояснюючи простішою мовою Єврокомісія пропонує щоб Україна стала частиною спільних проектів щодо розроблення озброєнь та нових оборонних системна рівні ЄС.
Завершальним етапом такої співпраці стане інтеграція української оборонної промисловості в європейську оборонну технологічну та промислову базу. Цьому сприятиме надання українським оборонним компаніям права брати участь у закупівлях за програмою SAFE (150 млрд. євро) поряд з компаніями країн-членів ЄС, а також ухвалення та реалізація Інструменту підтримки України в рамках EDIP та розширення мандату і штату Офісу оборонних інновацій ЄС. Крім того, ЄС створить Цільову групу Україна-ЄС для координації та посилення роботи, вже виконаної існуючими органами (наприклад, Координаційним центром військового персоналу ЄС, Контактною групою з питань оборони України), а також для сприяння поглибленню промислової співпраці.Єврокомісія розробила і запропонувала системне рішення для підтримки України. Рішення яке після його реалізації інтегрує Україну до системи ВПК ЄС відкинувши щорічне питання про військову допомогу як неактуальне.
А тепер детальніше про які конкретні кроки йдеться.
З лютого 2022 року ЄС та держави-члени надали Україні близько 50 млрд євро військової підтримки, в тому числі через Європейський фонд миру.
Оборонні потреби України залишатимуться високими і надалі, незважаючи на будь-які короткострокові угоди про припинення вогню чи мирні домовленості. Україна залишатиметься на передовій європейської оборони і безпеки і буде ключовим театром для визначення нового міжнародного порядку, де її власна безпека буде взаємопов'язана з безпекою Європейського Союзу. ЄС та його держави-члени повинні посилити обороноздатність і безпеку України за допомогою "стратегії дикобраза", щоб вона була здатна стримувати будь-які можливі подальші напади і забезпечувати тривалий мир. Тому вкрай важливо, щоб ЄС та його держави-члени терміново збільшили свою військову допомогу Україні.
Агресивна війна також висвітлила високоінноваційну та процвітаючу оборонну промисловість України, яка має значний досвід у таких галузях, як штучний інтелект та безпілотники, а також резервний потенціал у ключових сферах. Наполегливість і підприємницький дух молодих і динамічних українських компаній можуть надати важливі імпульси для підвищення конкурентоспроможності Європи і розвитку посилених європейських оборонних можливостей.
Військова підтримка України з боку ЄС має бути зосереджена на двох взаємодоповнюючих пріоритетах:
a. Посилення військової та інших форм допомоги Україні з боку ЄС
В рамках довгострокових гарантій безпеки та відповідно до ініціативи РПЛ щодо посилення військової підтримки України, ЄС та його держави-члени повинні забезпечити наступне:
Надання великокаліберних артилерійських боєприпасів (щонайменше 2 млн пострілів на рік). Існує критична короткострокова потреба у повному фінансуванні поставок боєприпасів в Україну протягом 2025 року, в тому числі за рахунок стимульованих пожертв із запасів та закупівель. Забезпечення стабільних поставок вимагає фінансових зобов'язань вже зараз.
Надання систем протиповітряної оборони, ракет (в тому числі високоточних) і безпілотників є спільними пріоритетами для України і держав-членів. На основі Листа про наміри від листопада 2024 року, де 18 держав-членів підтвердили свою готовність колективно заповнити нагальні прогалини у спроможностях у короткостроковій перспективі шляхом закупівлі наземних систем протиповітряної оборони та систем протидії безпілотним літальним апаратам, слід розпочати двосторонню "Ініціативу з протиповітряної оборони" з Україною, яка охоплюватиме колективні закупівлі та фінансову підтримку України для прискореного виробництва перехоплювачів для систем протиповітряної оборони короткої та середньої дальності.
Безпілотники є незамінним засобом для усунення асиметрії військових ресурсів на місцях. ЄС та його держави-члени повинні продовжувати підтримувати закупівлю Україною безпілотників і надалі сприяти розвитку власних виробничих потужностей, в тому числі шляхом створення спільних підприємств між європейськими та українськими підприємствами.
Зусилля ЄС та країн-членів щодо підготовки та оснащення українських бригад, а також активної підтримки відновлення батальйонів повинні консолідуватися і продовжувати розвиватися далі та перетворитися на важливий елемент майбутнього розвитку військового потенціалу України після будь-якого припинення вогню. EUMAM в Україні продовжуватиме проводити тренінги, які на сьогоднішній день пройшли вже понад 75 000 осіб. Необхідно також надавати спеціалізовану підтримку та запасні частини, максимально наближені до бойових дій, для технічного обслуговування, ремонту та капітального ремонту пошкодженої в боях техніки з метою кращої адаптації військової техніки, що надсилається в Україну, до реалій на місцях. Крім того, європейські війська отримають значну користь від вивчення фронтового досвіду українських військ.
Пряма підтримка оборонної промисловості України є найбільш ефективним і економічно вигідним способом підтримки військових зусиль України, зокрема, через прямі замовлення на закупівлю продукції оборонної промисловості України державами-членами для передачі її Україні. За оцінками, у 2025 році виробнича потужність української оборонної промисловості сягне приблизно 35 млрд євро. З цією метою Україна може скористатися кредитом ЄС , який є частиною ініціативи G7 "Надзвичайне прискорення надходжень до бюджету" (ERA). Комісія вживатиме всіх необхідних заходів для авансового фінансування в рамках цього інструменту, а також в рамках Фонду для України, щоб максимізувати макроекономічне поле для маневру України. Початок фінансування в рамках ERA дозволить Україні збільшити витрати на військові потреби та визначити пріоритети закупівель в українській та європейській оборонній промисловості. Крім того, новий інструмент "Безпечні дії для Європи" SAFE дозволить українській оборонній промисловості брати участь у спільних закупівлях нарівні з промисловістю ЄС.
Посилення військової мобільності необхідне для забезпечення безперешкодного надання військової допомоги. Коридори військової мобільності ЄС мають поширюватися на Україну, що підвищить оперативну сумісність і слугуватиме додатковою гарантією безпеки для стримування від майбутньої агресії.
Розширений доступ до космічних активів та послуг ЄС може стати ключовим фактором посилення обороноздатності України. ЄС має задовольнити запит України на участь у Космічній програмі ЄС, включаючи доступ до космічних урядових послуг у сфері позиціонування, навігації та визначення часу, зв'язку та спостереження за Землею. ЄС також має фінансувати доступ України до послуг, які можуть надаватися комерційними провайдерами з ЄС, включаючи стартапи та масштабування, на підтримку та на вимогу Збройних Сил України. Це допоможе Україні підвищити свою стійкість шляхом диверсифікації джерел отримання космічних послуг. Крім того, ЄС та його держави-члени повинні тісно співпрацювати з Україною у сфері захисту стратегічних активів (наприклад, від кіберзагроз, спрямованих на космічні об'єкти) і запросити Україну до участі в Аналітичному центрі ЄС з обміну космічною інформацією (ISAC).
Координаційний центр військового штабу ЄС вже робить свій внесок у координацію військової підтримки України з боку держав-членів ЄС у співпраці з Контактною групою з питань оборони України та Програмою НАТО з питань безпеки та тренувань для України. З метою посилення такої роботи та розширення промислової співпраці між EDTIB та українською оборонною промисловістю ЄС запропонує Україні створити міжгалузеву робочу групу.
b. Долучити Україну до ініціатив ЄС з розвитку оборонних спроможностей та інтеграції відповідних оборонних галузей
Тісніша співпраця між українською та європейською оборонною промисловістю дозволить передавати знання з перших рук про те, як найкраще використовувати інновації для досягнення військової переваги на полі бою, в тому числі щодо швидкого нарощування виробництва та оновлення існуючих можливостей.
Разом з тим, EDTIB залишається на передньому краї розробки більш досконалих великомасштабних оборонних систем і технологій. Інтеграція української оборонної промисловості до EDTIB допоможе їй розширити масштаби, модернізувати, консолідувати та забезпечити економічно ефективну оборонну продукцію на світовому ринку.
Тому якнайшвидше ухвалення проекту Регламенту EDIP є першочерговим завданням. Після узгодження він прокладе шлях до інтеграції України в європейський ринок оборонного обладнання через спеціальний Інструмент підтримки України (USI) та відкриє діяльність програми для участі України - відповідно до того, що зараз пропонується для SAFE, в рамках різних модальностей цього інструменту. У цьому контексті Офіс оборонних інновацій ЄС у Києві може бути розширений з метою розширення оборонно-промислового співробітництва, що дозволить ЄС підтримувати та отримувати вигоду з досвіду війни в Україні, а також надалі стимулювати прямі інвестиції компаній ЄС в український оборонно-промисловий ринок. Крім того, Комісія та Високий представник рекомендують державам-членам доручити EDA розширити участь України в його діяльності, зокрема в роботі Центру оборонних інновацій ЄС. Слід також заохочувати участь України в проектах PESCO та можливостях співпраці, що випливають з Координованого щорічного огляду з питань оборони (CARD).
Подальша взаємодія і співпраця між персоналом ЄС, країн-членів і України дозволить Україні передати ЄС частину свого досвіду ведення бойових дій високої інтенсивності. Цей досвід, у свою чергу, допоможе державам-членам визначати майбутні оборонні потреби.
