Друкарня від WE.UA

Трохи про велику політику. І чому нам будуть допомагати.

Останні дискусії щодо допомоги Україні в США, викаблуки Орбана у Європі і вся сукупність дуже складних процесів у Азії (Африку навіть не чіпаємо) має натякати нам, що світ дуже складний, а міжнародна політика не дуже описується категоріями друзів і ворогів. Крім випадків прямого військового зіткнення. 

Крім того, міжнародна політика і історія загалом не терплять двох слів: “назавжди” і “невідворотно” (і їх модифікації). “Назавжди гарантувати безпеку”, “ворог/союзник назавжди”, “назавжди втратили шанс”, “назавжди втратили/завоювали територію” працює як кліше пропаганди чи як дзеркало емоційного стану. Але цього не існує у спостережній реальності. 

Концепція “невідворотно” описує багато логічних викривлень. Але найпростіше це мабуть описати так: якщо якась подія сталася, то найпростіше для нашої психіки і колективного сприйняття визнати цю подію неминучою. Наприклад, “США неминуче мали винайти ядерну бомбу раніше за Німеччину”, хоча це взагалі, за великим рахунком, стало результатом збігу обставин і везіння. Але коли щось сталося, ми легко знайдемо аргументи, які ретроспективно доводять “неминучість” і будемо ігнорувати те, що цю неминучість спростовує. 

Так ось. 

Враховуючи, що ми всередині процесу, війна йде на нашій землі, кров ллється у нас - ми все маємо і будемо загострювати і гіперболізувати. Тому для нас можуть дивно виглядати сподівання частини американського істеблішменту перетягнути Росію на свій бік у протистоянні з Китаєм. Чи, наприклад, спроби європейців нормалізувати стосунки з Китаєм, щоб уникнути довгострокового протистояння. Чи одночасне загравання Індії з Росією, Іраном, США, Австралією і Японією. 

Але ключові актори сучасної “великої гри” і від “заходу” (США, Японія, Франція, Німеччина, Британія, Італія), і від “вісі зла” (Китай, Росія, Іран), і від умовно “нейтральних” (насправді - ні) (Індія, В'єтнам, Туреччина) існують доволі давно. У кожного з перелічених акторів, у їх суспільств і політичних еліт складна історична пам'ять і політична традиція. 

У всіх великий список воєнних злочинів і агресивних війн, або сумний досвід колоніалізму. Частина з них у 20 столітті, вже навіть після Першої Світової. А у Росії, США і Франції - вже навіть після Другої Світової. У всіх були складні стосунки один з одним. Наприклад, Росія і Британія усе 19 століття жорстко конкурували за вплив в Азії, Британія спонсорувала Японію у війні з Росією, але завдяки Франції вони разом воювали у Першій Світовій. А потім - через низку подій і співпадінь - і у Другій. У Німеччини і Росії стосунки ще складніше. Наприклад, німецько - радянське партнерство дуже допомогло СРСР і Німеччині пережити складні 20-і, потім за часів вже Гітлера вони встигли побути ворогами, союзниками і знову ворогами. 

Світ складний для всіх. 

Для країн “старої Європи” період відносного миру, який спостерігався в Європі з 1945 до 2022 (за виключенням радянських інтервенцій 1954, 1956, 1968, кривавого розвалу Югославії і російсько-української війни до 24.02, які і близько неспівставні з конфліктами минулого за масштабом) сприймається як благословення небес і результат вивчених уроків. Історія європейських націй (а Європа була центром світу 150 років, з 1800 до 1945) настільки сповнена кров’ю та стражданнями, що після двох світових війн вся ідея європейської інтеграції відштовхнулася від двох переважних цілей: не допустити ще одного такого триндеця між європейськими країнами і не дати світовим гегемонам зробити з Європи фронт Третьої світової. Після падіння СРСР у багатьох європейських політиків сформувалася думка, що небезпека минулася, Росія остаточно стала бізнес-партнером, а головною загрозою є міжнародний тероризм. До 2014 року там і було. 

Для Китаю те, як “великі держави” вчинили з ним у 19 і на початку 20 століття цілком пояснює бажання і створити навколо себе “пояс безпеки”, і зробити США і їх союзників якомога слабшими. Що додатково посилюється тим, що режим націоналістів (колишніх комуністів) авторитарний, а протистоять йому відносні демократії. Індія ж для Китаю виступає ключовим конкурентом в регіоні, а також за місце головного виробничого майданчику світу. І це на фоні того, що Китай зараз зустрівся з абсолютно унікальною демографічною кризою і математично неминучою (так, перемогти біологію і математику одночасно - неможливо) депопуляцію, так і не ставши країною з високим рівнем життя. 

Для Індії, яка сповнена внутрішніх проблем і зовнішніх викликів, необхідно одночасно захищати суходол і морські шляхи від загрози Китаю і Пакистану, не допустити посилення сепаратизму на півдні країни, послідовно боротися з бідністю в країні з найширшим етно - релігійним різноманіттям у світі. 

Для США, які сповненій внутрішніх проблем іншого порядку на зовсім іншому етапі розвитку, взагалі не очевидною є відповіддю на питання що їм робити з їх домінуванням. Підтримувати його шляхом максимальної проактивності чи замкнутися у собі. Трамп і його рух кончений, але зріс він на фундаментальному підгрунті справжніх для американського суспільства викликів.

Для Росії, яка в 90-х і на початку 00-х втратила можливість побудувати чесну федерацію, зосередитися на soft power і побудові себе як важливого елементу глобальної економічної і політичної безпеки, і яку захопив де-факто фашистський режим зараз де-факто не існує її інтересів. Є інтереси режиму. 

Є ще гравці поменше, які знаходяться у центрі своїх регіональних протистоянь - Туреччина, Іран, Саудівська Аравія, Нігерія, Індонезія. 

Тому якщо на події в Україні дивитися очима зовнішнього спостерігача, то наша травма, наше “Росія має бути знищена, демократія там неможлива” стикається з тим, що наші аргументи виглядають як емоції справедливо обуреної жертви. Але не як раціональні доводи. 

Тому нам давно треба забути про “війну до знищення Росії”. це може статися через логіку революційних і дезінтеграційних процесів, але ніхто не буде ставити це за мету. Бо це виглядає як авантюра з невизначеною кількістю необхідних ресурсів чи осяжних строків. 

Також нам треба думати, що якщо Росія вийде з цієї війни (відносно) цілою, то її будуть спеціально тримати у стані ізоляції як КНДР. Ні, вона матиме свій (не дуже складний) шлях до “повернення у родину цивілізованих країн”. Бо тримати таку країну в ізоляції довго ТУПО НЕБЕЗПЕЧНО. Тому якщо Росію і чекає доля КНДР, то тільки якщо збережеться режим Путіна і заради виживання він сам буде будувати щось подібне до Чучхе. Власне, оригінальне Чучхе теж знаходиться у САМОізоляції. 

Росія для наших партнерів, а також для нейтральних країн не є ексклюзивним злом. Ну, крім країн, які від неї страждали безпосередньо. Але та форма Росії, яка існує зараз і яка загрожує Європі створенням тут фронту великої війни, не влаштовує більшість європейських політиків і значну частину американських. 

Тому у січні - на початку лютого ми отримаємо гроші від європейських країн. Тому Європа продовжить давати нам зброю і її ставатиме більше. Колективно чи від окремих країн. Тому адекватній частині американського істеблішменту доведеться шукати механізми підтримки України, навіть якщо цирк у Конгресі затягнеться. 

І саме тому, якщо ми не наробимо дикою дичини, Україна як держава збережеться і буде рухатися у євроатлантичному фарватері. Незалежно від того, де зупиниться поточна війна - на кордонах 1991 року чи на якихось інших. Так, я все ще не знаю як відбивати Донбас якщо в Росії не буде колапсу, навіть за максимально можливої західної допомоги. Далі вже - деталі і різні сценарії. А ось довгостроковий успіх країни як залежав від нас, так і буде залежати. 

Дякую за увагу. 

Підтримати канал.

Підписатися на Богданова

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

  • Вітаємо з Різдвом Христовим!

    Друкарня та платформа WE.UA вітають всіх наших читачів та авторів зі світлим святом Різдва! Зичимо всім українцям довгожданого миру, міцного здоровʼя, злагоди, родинного затишку та втілення всього доброго і прекрасного, чого вам побажали колядники!

    Теми цього довгочиту:

    Різдво
  • Каблучки – прикраси, які варто купувати

    Ювелірні вироби – це не тільки спосіб витратити гроші, але і зробити вигідні інвестиції. Бо вартість ювелірних виробів з кожним роком тільки зростає. Тому купуючи стильні прикраси, ви вигідно вкладаєте кошти.

    Теми цього довгочиту:

    Як Вибрати Каблучку
  • П'ять помилок у виборі домашнього текстилю, які псують комфорт сну

    Навіть ідеальний матрац не компенсує дискомфорт, якщо текстиль підібрано неправильно. Постільна білизна безпосередньо впливає на терморегуляцію, стан шкіри та глибину сну. Більшість проблем виникає не через низьку якість виробів, а через вибір матеріалів та подальшу експлуатацію

    Теми цього довгочиту:

    Домашній Текстиль
  • Як знайти житло в Києві

    Переїжджаєте до Києва і шукаєте житло? Дізнайтеся, як орендувати чи купити квартиру, перевірити власника та знайти варіанти, про які зазвичай не говорять.

    Теми цього довгочиту:

    Агентство Нерухомості
  • Як заохотити дитину до читання?

    Як залучити до читання сучасну молодь - поради та факти. Користь читання для дітей - основні переваги. Розвиток дітей - це наше майбутнє.

    Теми цього довгочиту:

    Читання
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Юрій Богданов
Юрій Богданов@nNtOPSeM-a1fnyN

63.5KПрочитань
2Автори
240Читачі
На Друкарні з 26 липня

Більше від автора

  • ЕСКАЛАЦІЯ чи перемовини? Путін на роздоріжжі

    Враховуючи економічні новини, стан російської нафтової промисловості та шкоду, якої завдають українські атаки по логістиці (грошах і пальному), Путін змушений обирати. Збереження поточної інерційної лінії рано чи пізно доведе його режим до серйозної кризи.

    Теми цього довгочиту:

    росія
  • Про нове загострення @баніни і спробу відновити роман Трамп-Путін

    Історія з перемовинами на Алясці ще обросте деталями, але головні контури проблеми, які навряд зроблять діалог успішним, видно вже зараз.

    Теми цього довгочиту:

    Трамп
  • Ультиматум Трампа наближає мир?

    Давайте трохи систематизуємо, що насправді стоїть за цими гучними заявами, якими можуть бути їхні реальні наслідки, і як усе це впливає на Росію, а точніше - на Володимира Путіна та його найближче оточення.

    Теми цього довгочиту:

    Україно-російська Війна

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: