Тамара Лемпіцька - сучасна польська художниця!

Тамара Лемпіцька — видатна польська художниця. Народилась в Варшаві 16 травня 1898 року. Видатну представницьку стилю арт-деко вважають французькою художницею, бо найбільшу частину свого життя вона провела за кордоном, в Франції та Сполучених Штатах Америки. Але її мати була полькою, як і її перший чоловік Тадеуш Лемпіцький.

Кажуть що коли Тамарі було десять років, мати замовила для неї портрет пастеллю відомому місцевому художнику. Але дівчинка виявилась незадоволеною кінцевим результатом та взявши до рук пастель, вона змусила свою молодшу сестру позувати та таким чином написала свою першу картину.

В 1911 році Тамара переїхала до Петербурга до своїх родичів Стефи та Марію Штіферам. Тут вона навчалась на курсах малюнку в Академії мистецтв. А 1916 році вона одружилась з Тадеушем Лемпіцьким. Це була її перша любов. Але Революція 1917 року поклала край їх комфортному життю. І після визволення чоловіка з тюрми, вони переїздять до Парижа. В Парижі вони жили разом, в них народилась донька. А сама Тамара вирішила поринути у малювання.

Тамара Лемпіцька навчалася там у художній Академії Рансона, у Моріса Дені. Однак ще більш важливими для Лемпіцької виявилися установки наступного її наставника - Андре Лота, художника, декоратора, критика і теоретика мистецтва. Він пропагував оновлення канонів салонного мистецтва через звернення до форм експериментального живопису, від імпресіоністських колористичних рішень до кубістичного методу конструювання простору картини.

Тамара захоплювалася мистецтвом Ренесансу, подорожувала по Італії, вивчаючи твори старих майстрів. Під впливом цих живописних уроків вона почала використовувати яскраві, чисті і живі фарби, з надзвичайною точністю обробляла кожну деталь картини.

У 1929 році Лемпіцька написала одну з найвідоміших своїх картин - «Автопортрет - Тамара в зеленому Бугатті», яка тут же потрапила на обкладинку німецького модного журналу Die Dame.

«Автопортрет - Тамара в зеленому Бугатті»

Найбільшу популярність їй принесли витончені портрети аристократів і багатіїв в стилі ар-деко, а також високо стилізовані картини з оголеною натурою.

У 1934 році Лемпіцька знову вийшла заміж - за барона Рауля Куффнера, найбільшого землевласника в Австро-Угорщині. Взимку 1938 року вона вирішила разом з чоловіком покинути Європу на тлі наростаючої хвилі фашизму. Через походження Куффнера вони були змушені продати все майно і виїхати до Сполучених Штатів.

У повоєнні роки Лемпіцька продовжувала вести яскраве світське життя. Але портретів вона малювала менше. Її стиль ар-деко сприймався застарілим в період післявоєнного модернізму і абстрактного експресіонізму. В результаті Лемпіцька розширила тематику своїх робіт, ставши писати і натюрморти.

Ось ця робота одна з найдорожчих - Портрет Марджорі Феррі ", 1932

Продана на аукціоні «Крістіс» в Лондоні 5 лютого 2020 за £16 280 000 ($21 150 000).

«Портрет Марджорі Феррі»

Хочу показати на мою думку ще одну цікаву картину теж Тамари Лемпіцької.

«Дівчина в зеленому»
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
panyano4ka
panyano4ka@panyano4ka

Дівчина яка багато мріє

194Прочитань
0Автори
2Читачі
На Друкарні з 8 січня

Більше від автора

  • Русалки Варшави! Огляд легенд.

    В легендах стародавньої Польщі русалки вважались міфічними істотами. Місцеві жителі вірили що то дівчата які вмерли не своєю смертю. Вони іноді виходять з води та сидять під деревами, шукаючи між людей чоловіків та заманюючи їх своїми співбесідами.

    Теми цього довгочиту:

    Історія Польщі
  • Замосць — ідеальне місто епохи Відродження!

    Замосць приваблює туристів своєю стародавньою історією, унікальною архітектурою та культурною спадщиною. Офіціально приватне шляхетське місто було засноване в 1580 році відповідно до хартії, наданої канцлером і великим гетьманом корони Яном Замойським.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Свята в Польщі в 2025 році!

    В Польщі живе переважно більшість католиків; тут щорічно відзначають різні свята, як релігійні так і державні. У 2025 році в країні має бути тринадцять вихідних днів.

    Теми цього довгочиту:

    Польща

Вам також сподобається

  • Звикання до смерті

    Як в нас атрофується відчуття небезпеки? Або, правильніше сказати, що атрофується в нас швидше за війни? На цю тему прекрасно виразився Ернст Юнґер, тим часом як я доповнюю своїми внутрішніми переживаннями з Херсонщини, наскільки ця картина актуальна на сьогодні.

    Теми цього довгочиту:

    Смерть
  • Лесь Курбас: геній, режисер, денді.

    Коли мова йде про український театр, більшість згадає Карпенка Карого та корифеїв, і їх вистави « Запорожець за Дунаєм », « Енеїду » й решту. Проте, хто доклав свою руку до сучасного театру ? Лесь Курбас: його життя і роль у театрі.

    Теми цього довгочиту:

    Розстріляне Відродження

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Звикання до смерті

    Як в нас атрофується відчуття небезпеки? Або, правильніше сказати, що атрофується в нас швидше за війни? На цю тему прекрасно виразився Ернст Юнґер, тим часом як я доповнюю своїми внутрішніми переживаннями з Херсонщини, наскільки ця картина актуальна на сьогодні.

    Теми цього довгочиту:

    Смерть
  • Лесь Курбас: геній, режисер, денді.

    Коли мова йде про український театр, більшість згадає Карпенка Карого та корифеїв, і їх вистави « Запорожець за Дунаєм », « Енеїду » й решту. Проте, хто доклав свою руку до сучасного театру ? Лесь Курбас: його життя і роль у театрі.

    Теми цього довгочиту:

    Розстріляне Відродження