Кілька слів перед читанням: Повертаюся до цієї рецензії через кілька років після її написання, адже роман Марії Матіос «Букова Земля» сьогодні сприймається не лише як масштабне художнє полотно про Буковину, а й як твір про історичну пам'ять.
У час, коли питання збереження національної ідентичності та культурної спадщини набули особливого значення, ця книга нагадує про складний історичний досвід українців, життя яких формувалося на перетині різних культур, держав і політичних епох.
Впевнений, що цей роман-епопея не втрачає актуальності, адже дозволяє побачити історію не лише через дати й підручники, а через долі людей, їхній вибір, втрати та надії. «Букова Земля» залишається однією з тих книжок, які допомагають глибше відчути й осмислити український досвід ХХ століття.
Рецензію на роман Марії Матіос. Букова земля. – К: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020 вид. 5-те –928 с. написано спеціально для сайту «Буквоїд» і опубліковано 29.06.2021 за посиланням: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2021/06/29/142907.html
Таємниці Книги життя і смерті відкриває своєму читачеві письменниця Марія Матіос у новому романі «Букова Земля». Насамперед варто наголосити, що ця книга може стати, у певному сенсі, викликом для читача, оскільки, щоб прочитати усі 928 сторінок цього фоліанту, потрібно не лише мати достатньо часу, але й наснагу осмислити чи, радше, відчути написане.буде непросто, однак цікаво ризикнути...
«Роман –панорама завдовжки у 225 років» таке визначення дає книзі авторка, таким чином, налаштовуючи читача на довгу мандрівку від маленького буковинського хутора Сірук до європейських столиць –Відня, Берліна, Бухареста, Москви та Берна, а завершується роман сучасними подіями війни на Донбасі, біля Станиці Луганської 2014 року.
Читач має бути готовим до того, що у книзі майже немає діалогів, а лише описи, розмірковування, спогади, почасти, філософські роздуми.
Надзвичайно оригінальною є книга перша роману «Небесна канцелярія», в якій головним персонажем є Господь та Його «слуги» - білий та чорний янголи, що отримують від Творця особливе завдання відшукати історію декількох поколінь родин «Берегівчуків з села Черемошне, Вівчарів,де були два Петри.
- Звичайно, не забудьте й про родину Васильків, а з ними й Вагнерів. Може, де вигулькне хтось на прізвище Піддубний, але вони з якогось іншого округу – не з Букової Землі.... – закінчує Бог...»[1]
У першій книзі мою увагу привернули своєрідні глибокі філософські висловлювання про сенс життя, призначення людини на Землі або необмежені можливості мозку людини, адже саме інтелект є тим найціннішим Даром Творця, який кожен з нас має збагачувати, наповнювати новими знаннями та вміннями впродовж усього свого земного шляху.
Далі наведу лише деякі вислови, що найбільше запали в душу, вразили, зворушили:
«Життя – це винятково рух до смерті через особисте вдосконалення»[2]
«...Майже кожна людина – уже мільйонер, адже володіє унікальним і найдосконалішим багатством – мозком, який неможливо експропріювати нічим, окрім хвороби і самої смерті»[3]
«Букову Землю» неможливо читати швидко, для розваги, адже перед нами родинна сага, історичне дослідження, де кожний персонаж виконує в ході певних історичних подій свою чітко відведену роль, впливає, в міру своїх сил та можливостей, на хід історії, вписує своє життя в історію рідного краю – Буковини, який перебуває спочатку під владою Австро – Угорської імперії, пізніше – радянською окупацією.
Авторка дуже детально описує події Першої світової війни. Читач має можливість поринути в перепетії історії створення на Буковині першого добровольчого батальйону «Гуцульський легіон».
Як зазначає Марія Матіос в одному інтерв`ю «... не просто досліджую, а називаю поіменно, з підтвердженням історичних архівних документів тих, хто стояв за Голокостом на Буковині».
Ще однією темою, яку письменниця розкриває на сторінках свого роману є тема «депортації німців з Буковини у 1940 році». Окрім цього, надзвичайно чуттєво та болісно письменниця описує всі труднощі приходу німців на землі Буковини у 1700 рр.
Впізнаваною особливістю цього роману, так само, як інших книг авторки, є вкраплення в текст гуцульського діалекту. Як ось: « Нврешті із вершини густо зарослої буками гори Кінашка Йордакієвим очам відкриваються зелено –сині габи карпатських гір. (габи - хвилі)»[4]
З певністю можна говорити про те, шо сприйняття та розуміння всіх сюжетних, мовних та інших особливостей цієї книги варте окремого дослідження, а сприйняття прочитаного може змінюватися від одного прочитання тексту до іншого, в міру розуміння та глибини аналізу читачем особливостей історичної епохи, в якій живуть та діють персонажі, їх характерів, мотивів їх вчинків та ін.
Письменниця точно та безкомпромісно правдиво застерігає, кажучи про причини занепаду, який стає причиною конфліктів та хаосу в сучасному суспільстві.
«..Колективний екстаз суспільства лише вказує на крайні лінощі кожного індивідуума думати. І ця нехіть до думання, до аналізу стає причиною загибелі спочатку держав, а потім і цивілізацій [5]»
«Букова Земля», то справжня скарбниця історичних відомостей та фактів, які шановній авторці допоміг зібрати та впорядкувати історик, почесний консул Австрії в Чернівцях Сергій Осачук.
І насамкінець, розумію, може видатися, що цитат в цьому огляді надто багато, але не можу вчинити інакше, адже слова, як ніколи, актуальні для сьогодення України та світу.
«... Хоч би як контраверсійно це не звучало, але виродження людини починається із заперечення і виродження суспільної моралі»[6]
[1] Марія Матіос «Букова земля» – К: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА – с.42
[2] Там само – с. 29
[3] Там само – с. 30
[4] Там само – с. 62
[5] Там само –с.35
[6] Там само с. 35
