"Скінчилась школа, поступай у ВУЗ"
"Ідеш на "право" - нас хотєлки не гребуть"
"Я б так хотів щоби юристом стала - правничих знань мені завжди не вистачало"
"Вступай у транспортний (це бивший КАДІ), там дешево платить і родич робе Гарік"
"Ніякої общаги, їздиш з дому! Нічого, що живемо в однокомнатній"
"Кисляк, часник і смалець - то корисна їжа.
Їж, морду не криви, забудь слово " мівіна""
"Дзвонили з деканату - тебе хотять одчислить"
(курсач був в листопаді а вже надворі січень)
"Не нравиться учоба, так нашо поступала? Чи ти вобще сказилась, це ми туди послали?"
минав четвертий рік, горда: в руках диплом
але вітань немає і пики кірпічом:
"Нема чому радіти, іще ж нема освіти. Для вищої освіти тре получить магістра!"
почті рік проробила за фахом я у місті
" В судах даже бувала - Боже як престіжно!"
правда за рік трусів даж не купила
обіцянки-цяцянки, копійки дві платили
крім цього на мені ще гарно заробляли
коли тихцем за спиною грошики відмивали
дізналась про ахверу -покинула "роботу"
" Дурне теля, ой зря!- бідкались у скорботі"
пішла в торгівлю я, не гидко і живу
"Помилка це твоя - взять спортить трудову"
у город перебралася, мо' там дадуть вже спокій?
на фабриці нормально, нормально лиш мені
"З діпломом отаким батраче на заводі! Дай Боже їй ума і здравої роботи"
" Хай піде по професії й мене хай не позорить, чи писаром в сільраді чи діловодом робить"
" Не любиш пятиденку, хотіла б десь поїздить?
Дурістіка ті гори, он дома тре сидіти!"
" І шо як на заводі утричі більше платять?
Мені так стидно людям де робиш ти зізнаться"
" А я ж так хотів, шоб ти стала юрістом" - (насрать шо шість год в мене вирвано жизні)
" Питали сусіди, де робиш і шо ти?
В айті, кажу, з ШІ робе, плата висока
(не поняли, правда, як це і шо то
та й сам, якшо чесно, не знаю я шо це, почув шо солідна і модна робота)
" Кстаті прийшла мені вдала ідея: квартиру куплю і оформлю на себе.
Ти в ній би жила - зарплатня в іпотеку
з Шулявки на Вирлицю їздить удобно
тратиш небагато - жила б у комфорті
іще й квартиранта могла поселить
шоб менше було комуналки платить,
плюс зайва копійка - ото була б жизнь!"
"Пішов я учить нову міні-болгарку,
четверта по щоту, хіба це багато?
купив підпилять шоб сусідську оградку
на кладбищі взявся траву покосить
а оградка міша-мою косу жилізо тупить"
Ляна Вербицька
Вересень 2025 р.
