ховає інший світ колючий дріт
портал між "нашим" і "забутим"
слугує оберегом він для місць
де час завмер навік в туманомуті
уперто подолавши враз бар'єр
незвідане знаходим в горизонтах
попереду, здалось, декілька ер
орієнтир без карт покаже сонце
провідники - попереду стежки
душі живої не знайти довкола
гектарами розрісся ліс, луки
пташине цвіркотить ізрідка соло
між віт і стовбурів охоче йшлось
пітьма густа наповнила простори
підтримували небо (так здалось)
важкі химери - електричнії опори
згадать би розмаїття зір подібне:
яскравих, величезних, незліченних
намарафетилося небо, справді, гідно
вбралось у зорі, мов на свято, певне
губились роздуми навік у кілометрах
вже не змінить фатальних наслідків причин
збідніло небо й передало естафету новому дню
позаду все ще тліє ніч
Ляна Вербицька,
серпень 2025
