Раніше ми розповідали про шокуючі факти насильства в танзанійському центрі, яким керував Якуб Яхл. Там він створив атмосферу страху, використовуючи наркотики та залякування, щоб діти не могли розповісти правду. Але ця історія має ще один, не менш страшний бік — фінансовий. Бо за кожною його обіцянкою допомогти стояли не добрі справи, а обман, цинізм і гроші, які так і не дійшли до тих, хто справді потребував.
Якуб Яхл побудував справжній бізнес на людському співчутті. Він знімав бідні африканські сім'ї, фотографував дітей у глиняних хатинах, записував сльозливі відео з обіцянками відремонтувати дах, побудувати туалет чи подарувати шанс на майбутнє. Ці кадри летіли до Європи, де щирі донори охоче відкривали гаманці. Проте реальної допомоги ніхто не бачив.
Журналісти простежили одну з його схем у селі Каранга. Тут жила мати з п'ятьма дітьми в жахливих умовах: глиняний будинок із дірявим дахом, брудний туалет і майже повна відсутність їжі. Яхл пообіцяв їй і ремонт, і фермерську підтримку, і нову кухню. Замість цього він просто зняв сім'ю на камеру, зібрав гроші у Чехії та Словаччині — і зник.
«Він нас обдурив. Нічого не зробив. Навіть туалет, який обіцяв побудувати, так і не з'явився», — згадує Джозеф, колишній перекладач, який привів Яхла до цієї родини.
Щоб зробити свої афери переконливішими, Яхл змушував людей позувати з табличками "Asante sana" — «велике спасибі» на суахілі. Ці фото ставали доказом «успішної допомоги» для європейських спонсорів. Насправді жодної допомоги не було. Люди не розуміли, за що вони дякують, і відчували лише сором та злість.
Найболючіше в цій історії навіть не гроші. Найбільша шкода — це розбиті людські стосунки. Мати, яку Яхл обдурив, почала підозрювати свого сусіда Джозефа у змові. «Я ненавиділа його. Коли бачила в місті — мені ставало погано», — каже жінка. Таких історій у Танзанії десятки: села, які колись трималися на взаємній підтримці, розкололися через інтриги одного шахрая.
Журналісти знайшли банківські виписки: лише за кілька років Яхл зібрав понад 2 мільйони чеських крон. І замість того, щоб вкласти їх у дитячі будинки чи освітні проєкти, він витрачав гроші на наркотики, вечірки та власні задоволення.
«Він сам казав: отримав гроші від дурних „білих“ із Чехії», — згадують свідки.
Обдуреними виявилися не тільки африканські сім'ї, а й європейські благодійники. Люди щиро вірили, що їхні пожертви змінюють життя дітей. Насправді вони фінансували наркозалежного педофіла, який прикривався статусом волонтера.
Найстрашніше, що після таких історій страждають навіть чесні волонтери. Місцеві перестають довіряти білим благодійникам, європейські донори сумніваються, чи варто надсилати гроші, а справжня допомога стає складнішою.
Чому Яхл так довго залишався безкарним?
подробиці
