Автор огляду — Дмитро Юрченко | Оцінка по суб'єктивній 10-бальній шкалі: 8.8 |
|---|---|
Жанр: грув-метал, ню-металкор | Дата релізу: 22/11/2024 |
Слухати: https://linktr.ee/the_emergent
"На перехресті варіантів."
Майстри екзотичних інтро з присмаком східної загадки продовжують вести нас розміреним гітарним качем сходинка за сходинкою до Храму, срібні шпилі якого ключами відкривають Небесні Врата, з яких ллється Абсолютне Знання Хронік Акаші.
В мене суворі стандарти якості до української металевої сцени й в «білий список» попасти ох як непросто – втім, емер’djent’менам вдається втримувати рівновагу й не бути збитими із кам’яної різьбленої драбини буревіями сумнівних творчих рішень.
Не знаю, що відбувалося під час реалізації "Ікара", до якого єдиного з усієї наявної дискографії в мене є претензії по звуку, проте останніх три сингли спродюсовані на однаковому рівні з чудовим "Split".
Проте це й не дивно, якщо врахувати, що наші метал’монахи Культу Емердженсії паралельно з першим альбомом чаклували й над синглами, третій з яких ми сьогодні вітаємо З Днем Народження!
Що ж, наш ліричний герой на екваторі, перед Олтарем Вибору - в самісінькому серці священної ойкумени!
Музика раптово змінюється на ламані синкопи за якими слідує nightmare-полька – в цьому моменті до мене одразу прийшла асоціація з Pantera’івською "War Nerve"!
В «All Inside» майже нічого не лишилося від ню-металу й металкору – тільки суворий бородатий groove із домішками панкушного вайбу.
Дует Рачинський/Руденко будує переконливий діалог внутрішнього роздоріжжя антагоніста – в цьому синглі нарешті повністю зник дещо неприродній контраст, тінь якого була присутня на попередніх релізах та стає все більш органічним, шліфуючи гармонійну співзвучність двох голосів.
І якщо Валентин уособлює внутрішній накопичений потенціал, то Роман – вже прийняте рішення персонажа «розправити крила й стрибнути в невідомість».
Обидва вокали читабельні, гарно артикульовані й на щастя - позбавлені набридливої солодкавості в моментах чистого співу, що загалом так властива жанру.
Це один з найвпізнаваніших дуетів на українській фреш-метал сцені.
Насправді невдячна річ: судити лише по одному з елементів майбутнього більшого продукту - я знаю, що оповідка складатиметься з 5ти глав, котрі будуть видані в формі єдиної EP-книги.
Вже неодноразово висловлював свою позицію щодо синглів, котрі закликані в подальшому формувати єдиний концепт: потрібно слухати/"читати" кінцевий цілісний результат, аби дати остаточну оцінку.
Інструментальна сторона вражаюча, але для досягнення П’єдесталу Чемпіона, я б радив серйозно озброїтись граматичним словником та попрацювати над покращенням текстової сторони механізму.
За часів моєї співпраці з медіа The Rock Spectrum, ми з гол.редактором Іваном Лиськом та з текстовою редакторкою каналу кілька разів піднімали тему недостатньо грамотної побудови текстів гурту й нестачу поетичних барв у вираженні сенсів.
The Emergent – лаконічні бойові монахи, що не надто схильні виражати внутрішній емоційний стан багатством словесних конструкцій, а більше покладаючись на демонстрацію характеру в залізобетонній звуковій стіні.
Проте, розширення ліричної палітри дозволить краще налагодити коннект із слухачем, додати більше хуковості, аби співалося біля літнього вогнища в тісному дружньому колі під акустику.
Втім, можливо музиканти саме так і уявляють своє позиціонування в непростому українському андер-середовищі – мінімум слів, більше дій.
• Арт:
ШІ-обкладинка в цілому непогана, проте її варто було б піддати постобробці.
Вирівняти контрастність акцентів (окультні символи у верхніх кутах та блискавки навколо логотипу) відносно середнього та заднього плану та перевірити анатомію персонажа...
Штучні маніпуляції проводив Дмитро Оленчук (aka @joensyfx) – друг та один з художників гурту, котрий також виступив у ролі моделі для обкладинки "Peaceful Warrior".
На мій погляд, непогано було б спробувати в подальшому схрестити метод фотоколажу (маючи топового фотографа та вокаліста в одній персоні) із ШІ (matte-painting + AI).
Тлумачу пораду на прикладі даного фронткаверу:
- по центру застосувати якісно зроблене косплей-фото Мирного Воїна із виставленим світлом аналогічним як на цій ШІ-ілюстрації;
- фон, блискавки, символи та свічки лишити із наявної арт-варіації, почистивши й з'єднавши з фотографією.
До слова скажу, що відео-візуал в тандемі з роботом-художником виглядає пристойно.
• Звук:
По традиції, вихідні матеріали були зібрані й підготовлені основним сонграйтером гурту - гітаристом Романом Руденком, що є прямим провідником ідей з тонкого плану та передані ним на зведення в дбайливі та досвічені руки/вуха вінницького звукового майстрового Миколи Андрющенка.
На мій смак - саунд-дизайн вийшов бездоганним!
• Співзвучні: Pantera, Alien Weaponry, Chimaira, Throwdown, Pissing Razors, Adrenachrome, Bloodsimple, Hellyeah, Dagoba, тощо.
• Вердикт: якщо цінуєте спресовану експресію спортивних рифів без зайвої пафосності - зацініть цю сучасну форму качового металу, не пошкодуєте!
OUTRO
…Прокинувшись із стану глибокої медитації, Сивочолий обернувся до мене й вказав запрошувальним жестом на чашу з палаючим багаттям по центру розписаної образАми зали.
Аж раптом, на підході до олтаря, з висоти стелі вислизнуло велетенських розмірів гостре лезо - з тонким свистом встромившись на відстані витягнутої руки в товщу гранітної інкрустованої підлоги.
…
«Подивись у дзеркало леза й витягни з нього свій Перший Урок:
Яким би не був гострим ніж людського осуду - тримай удар, неофіте!
Крихкий гіпсовий обеліск намірів наповнюється залізним стержнем Віри й буревій сумнівів більше не скине її ніколи!»
…
Громогласно лунав голос Вчителя ніби в самій моїй голові.
Від руху леза вогонь в чаші загас лишивши по собі купу жевріючого попелу.
…
«Тепер занурь кисті рук в червоні тліючі жаринки – бачиш?
То черепа забутих обіцянок, слів та дій.
Дмухни, pозворуши - аби багаття Пам'яті не згасло.
Аби було Натхнення далі йти й не втрапити у яму смутку в час, коли найбільша куля влучить в зону Серця!»
…
Що ж, так виглядав мій Другий Урок.
…
«Ох, як же давить марафон життя мирського - на волі міць перевіряє й суворістю лякає бігунів.
Коли значний відсоток зерен втрачають власний сенс під решетом життєвим.
Просіявшись, вони вже й не згадають обіцянок-планів-побажань, що будували як були на старті марафону.
МукА безлика!
Та вже який там буде хліб з мукИ такої...»
…
З журбою промовляв Майстер, ймовірно маючи для мене напоготові ще з добрий десяток випробувань.
Перед стрибком у невідомість Третього Уроку, подумки звертаюся до себе:
…
"А спробуй-но просіятися цілісним зерном - латати рани, віднайти себе і розвивати.
Коли тиск Часу, невмолимий і холодний, зітре в момент тебе?
Коли на черговий вітряк піднімеш спис в пориві альтруїзму?
Чи змінишся ти так, аби не зрадити собі й зарадити меті?
Чи є твоя мета корисною для світу?
Чи зможеш ти підтримати гармонію у сфері ім'я якій наступне:
Натхнення. До. Життя”…
