Січень, м’яко кажучи, не найбільш продуктивний сезон для музики. Швидше — це перехідний місток між завершенням одного року і початком наступного, який дає артистам можливість відпочити й відновитися до весняного сезону. Якщо у західній музичній індустрії перший місяць року традиційно приносить чимало цікавих релізів, то нам довелося добряче пошукати. Та все ж наші автори Антон Кістрін і Дмитро Лесик підібрали для вас 12 найцікавіших січневих релізів + 2 бонуси, пов’язані з останніми музичними подіями.
Підбірка у плейлисті на Spotify | Deezer | YT Music
renie cares, YUVI - є є є є є є. Є Є Є
Жанр: експериментальний електротрилер
Дата релізу: 30.01.2025
Антон Кістрін
Ця з біса талановито спродюсована Сашком Мусевичем та Уляною Автенюк робота – результат творчої колаборації двох яскравих українських інді-артисток, від яких слухач завжди чекає чогось екстраординарного. І цього разу цей досвід, як і вау-ефект, таки стається.
Голоси Ірини та Уляни, завдяки тахікардійно-панічній вокальній обробці, перетворюються на щось середнє між ритуальним замовлянням проти вроків і містичним заклинанням. Згодом вони поступаються місцем глітчевому брейкбіту з неконтрольовано швидким BPM.
Асоціативно це нагадує саундтрек до чогось середнього між українською версією «Відьми з Блер» та уявним незнятим продовженням «Шосе в нікуди» Девіда Лінча. Післясмак тривожний, а ти – непереможний (с).
Єдиний суб'єктивний, але відчутний мінус цього експериментального електротрилера – занадто насичені ефектами вокали. Адже напрочуд сильну й небанальну лірику авторства Іри Панчук хотілося б розчути з першого прослуховування.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Ziferblat – Bird Of Pray
Жанр: артрок, ф'южн, індірок
Дата релізу: 24.01.2025
Антон Кістрін
Столичні мрійники з Ziferblat знову бадьоро і зухвало демонструють, як можна вправно скласти слово “вічність” з літер “с”, “р”, “а”, “к” і ще однієї “а”. Під час першого прослуховування пісні може здатися, що ось-ось і цей музичний блендер вибухне від того, що в нього намагаються впихнути (тут міг би бути поганий і бородатий каламбур про невпихуєме) аж забагато різноманітних інгредієнтів.
Направду, це припущення не є далеким від істини. Адже брати Лещинські знову свідомо прийняли челендж та загнали себе в рамки нещадного хронометражу пісні для відомого конкурсу. У цих трьох хвилинах сконцентрована така кількість яскравих музичних ідей, що їх вистачило б щонайменше на масштабний опус у кращих зразках King Crimson або Pink Floyd.
Втім, на те вони й Циферблат, що можуть кинути виклик богу Хроносу, використавши музичну магію поза Хогвартсом. Всередині треку – омажі на цілі рок-н-рольні епохи, український тужливий фольк та піднесений британський класичний рок, ретро та футуристична естетика, вправна гра з вокальними інтервалами, динамікою та мікропаузами. Bird Of Pray – пташка високого польоту та композиторського рівня.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
sportcafé – індивід
Жанр: нойзрок, шугейз
Дата релізу: 17.01.2025
Дмитро Лесик
Розпочати перше ревю у новому році не можу без реакції на один із найпотужніших постпанкових релізів… який насправді не дуже й постпанк. Та й узагалі, досить жартів.
Колишній povod, а нині sportcafé, завжди мав цікаві перспективи й експерименти зі звуком, проте не до кінця виходив за рамки постпанку. З ребрендингом зникла й набридлива приставка "пост", що дало гурту справжні крила. А анонс нового альбому композицією "індивід" інтригує та дає чималі сподівання на хорошу музику.
Ідейно "індивід" – це антиснобський трек, що висміює пасивних до дій "індивідів". Одноманітний, споживацький і сірий спосіб життя перетворився на ракову пухлину суспільства, яка особливо міцно закріпилася з початком війни, прагнучи позбавити людей мрій, сподівань та цілей.
Перехід sportcafé у нойзрок і шугейз виглядає органічним, а поєднання з хардкор-панком – цілком природним. Частково це зумовлено експериментами гітариста Микити Скоковського у сольному проєкті LYKHO, де він створив три повноформатники з нестандартним звучанням. Це лише частина великої картини, але всьому свій час.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
Twin Quasar – They Lie, You Try
Жанр: психоделічний рок, дрімпоп, шугейз, індірок
Дата релізу: 15.01.2025
Антон Кістрін
"They Lie, You Try" – майже семихвилинний психоделічний аудіотріп із відчутним пізньо-бітлівським вайбом і теплим, мрійливим ретро звучанням від загадкового київського гурту з астрофізичною назвою. Це схоже на джем-сесію Девіда Гілмора разом із Tame Impala.
Полотно нескінченної гітарної партії тут відіграє центральну роль, відтіняючи всі інші елементи, включно з вінтажними синтезаторами та майже невагомим, схованим за сімома шарами обробки (за канонами шугейзу), вокалом.
Аудіофіли, трохи примруживши свої снобські очі, скажуть про цей реліз: “Я хочу це собі на вінілі”. А я додам: “Відсипте, будь ласка”
⭐️⭐️⭐️⭐️ ½
I Hate Myself Because – Anna
Жанр: інді-рок
Дата релізу: 10.01.2025
Дмитро Лесик
I Hate Myself Because – виконавець, який ще з дебютного I Feel Bad увірвався у серця поціновувачів брудного інді-року з короткими, але влучними треками. Тепер Максим перевикупив свою творчість і повертається з більш плавним і мелодійним звучанням.
Anna – умовне продовження Doubts, що вийшло ще влітку. Нова робота сильно контрастує з попереднім треком і особливо з найпопулярнішими піснями артиста. Чи стане цей перехід до іншого звучання успішним і продуктивним – питання, відповідь на яке дадуть наступні релізи.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
hackedface – SEASHELL (ЕР)
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 09.01.2025
Дмитро Лесик
Я не люблю морепродукти, але Seashell від закарпатських hackedface – напрочуд поживна робота, що підсумовує творчий етап колективу.
До мініальбому увійшли три раніше випущені сингли – coffee latte, live like a saint/die like a sinner та but wait… Якщо відняти ще два інтро/скіти, залишаються лише дві нові композиції. Проте це аж ніяк не знецінює потужність релізу, який, без перебільшень, можна назвати одним із найкращих лонгплеїв січня. І справа не в тому, що місяць видався слабким на релізи – Seashell сильний сам по собі.
⭐️⭐️⭐️⭐️
DakhTrio – Де не стоятиму – вистою
Жанр: експериментальний фолк
Дата релізу: 06.01.2025
Дмитро Лесик
DakhTrio я відкрив уже після їхнього другого повноформатника "Тичина: Феномен доби", який, на думку нашої редакції, є одним із найкращих релізів. Це експериментальний фолк, у якому декламуються вірші українських класиків. Незвичне й потужне поєднання, яке захоплює від початку й до кінця.
Нова робота DakhTrio вийшла до дня народження Василя Стуса, який став ліричним героєм їхнього дебютного альбому "Стус: Перехожий". Це старий запис, який гурт свідомо відмовився перезаписувати, аби зберегти його унікальність.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Ben Obert – Пообіцяй
Жанр: інді-рок, бритпоп, альтернативний рок
Дата релізу: 16.01.2025
Дмитро Лесик
Ben Obert – альтернативний рок-гурт з Києва, який випустив нову роботу — заслуговує на увагу. "Пообіцяй" – це майже софтовий інді-рок, що зберігає бритпоп енергетику і синтез альтернативного року. Тут знайшлося місце і для бунтарства, і для сподівань на, можливо, краще майбутнє.
Песимістична лірика, в якій, здавалося б, немає і краплі позитиву, пропонує разом спостерігати, як світ котиться в нікуди. А потім — настане хепіенд, наче за розкладом. На мою думку, це одна з найнедооціненіших пісень, яку з якихось причин проґавили навіть у невеликому потоці релізів.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Жирафа у вогні — Ніцше
Жанр: панелька-тін-рок, коледж-пост-панк
Дата релізу: 24.01.2025
Антон Кістрін
Цілковита або часткова анонімність артиста на етапі дебютного релізу – не новий, а точніше, старий, як світ, трюк, який може зіграти як на користь, так і в мінус. Одначе, неймінг і зародження концепції Жирафи у вогні інтригують, і за цим цікаво буде спостерігати. Бо має ж бути у розумних, "інших" зумерів власна Клавдія Петрівна, але з альтернативним вайбом.
Принаймні той факт, що дебютний сингл з небанальною (і невипадковою) назвою "Ніцше" талановиті пубертатні контент-мейкери використовують як супровід до своїх фан-артів та рілсів – переважно в аніме-стилістиці – означає точне потрапляння в аудиторію. Тим часом про Жирафу у вогні не відомо нічого, окрім, очевидно, самоідентифікації: "загадкова постать з крайньої панельки твого спального району".
Панельна багатоповерхівка давно сприймається як символ думерської естетики та постпанку в наших широтах. Жирафа у вогні теж поетизує цей сеттинг, паралельно цитуючи класика філософської думки, тим самим "зазираючи в безодню" та "ведучи боротьбу з чудовиськами". Але, попри весь ірраціоналізм, "Ніцше" – інтуїтивно проста пісня, як конструктор Lego.
Хочеться вірити, що ці дуже молоді, трохи злі, але натхненні люди з очевидно українським корінням все ж таки проживають в Україні. Хочеться вірити, що в рядках "те, що не вбиває нас, робить нас сильнішими" вони транслюють власний досвід, травми та усвідомлення життя під час війни. Бо, здається, це таки відгукується в такому ж розгубленому, але впертому поколінні юних українців.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Rosequit – Зима
Жанр: пасторальний попрок
Дата релізу: 24.01.2025
Антон Кістрін
Зима в однойменному синглі Rosequit постає ідеалізованою, пасторальною, майже буколічною. Тобто такою, що не має нічого спільного з реальною зимою в Україні тут і зараз.
Попри те, що гурт працює в жанрі, де здивувати слухача стає все важче, цей трек, наче світла прогалина на хмарному небі, зачіпає саме своєю удаваною ідилічністю.
Справді, на тлі кілотонн похмурого постпанку, який лише згущує й без того темні емоційні фарби, подібні треки стають чимось на зразок капсули часу, здатної перенести в миті безтурботності.
Зима – це некваплива попрок-балада з якісним продакшном, прозорим і хрустким аранжуванням, архетипними образами (як-от сонце, за яким пропонує йти ліричний герой). Проте їй трохи бракує того, що називають “нервом”.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Schmalgauzen – Дорога
Жанр: артрок, джаз
Дата релізу: 31.01.2025
Дмитро Лесик
Гурт Schmalgauzen у січні представив дві нові композиції. Перша – це колаборація з Домом звукозапису Тіни Кароль, друга – свіжий сингл після підсумкового альбому разом: любов. Якщо про переспів культової пісні особливо говорити нічого – це якісне переосмислення в межах експериментального шоу, яке навряд чи вплине на подальшу творчість колективу, – то про "Дорогу" є що сказати.
Цей трек – обережне загравання гурту з новим звучанням. Це, безперечно, джаз, але не той кабарешний, що завойовував серця на живих виступах. Скоріше, це попсовіший варіант Schmalgauzen, де центральну роль відіграє вишуканий, навіть солодкий саксофон і приємний, м’який приспів.
Нова робота інтригує, проте її замало, щоб назвати повноцінним експериментом. Та й навіщо поспішати, якщо гурт лише нещодавно анонсував події на підтримку свого останнього альбому, і деякі з них уже розпродані?
⭐️⭐️⭐️⭐️
SMURNO – Холодно
Жанр: постпанк, альтернативний рок, трип-хоп (як синтез)
Дата релізу: 31.01.2025
Дмитро Лесик
Як поціновувач постпанку й давній спостерігач за SMURNO, які у 2021 році вразили нетиповим триптихом "Скло", я не міг обійти цей цікавий перегляд уже заїждженого одноманітного рецепту треків у стилі "думервейв".
Цього разу гурт експериментує з чимось новим. До журливого постпанку додаються трип-хопові мотиви, що прикрашають композицію про холод мінімалістичним звучанням. Воно віддалено нагадує раннього Скрябіна.
Сире звучання ще можна списати на усвідомлене рішення гурту дотримуватися лоуфайної естетики, проте пісні явно бракує чіпкого приспіву й продакшену. А жаль, бо поєднання двох жанрів справді нетипове й багатообіцяюче.
⭐️⭐️⭐️½
Noise Pareidolia - Барви
Жанр: гранж
Дата релізу: 13.01.2025
Дмитро Лесик
Проєкт Noise Pareidolia за рік музичної діяльності випустив чимало синглів, поступово вдосконалюючи якість своїх творів. Хоча звучання завжди залишало відчуття, ніби чогось бракує, Дмитро Москальчук невтомно працює над покращенням. Сингл “Барви” у гранжевій стилістиці звучить справді гідно. Якщо Дмитро продовжить у такому ж темпі, його роботи варто буде рекомендувати частіше.
⭐️⭐️⭐️½
ДК Енергетик – Сіль
Жанр: постпанк, альтернативний рок
Дата релізу: 24.01.2025
Дмитро Лесик
Гурт ДК Енергетик справді вразив успіхами на Нацвідборі Євробачення — нетиповий прогрес для представника постпанк сцени, враховуючи загальну тенденцію конкурсу та жанрові пріоритети аудиторії.
Якщо говорити про саму пісню, "Сіль" — це історія про любов і моменти, коли опиняєшся на роздоріжжі.
Реліз має чіпкий приспів, проте йому бракує більш виразного вокалу. Можливо, стиль виконання Якова Марного міг би бути ближчим до дебютника "Юність" чи "Шлях", або ж мати експериментальний характер, як у "40".
⭐️⭐️⭐️
cornwave – hong kong milk tea
Жанр: мідвест емо, інді-рок
Дата релізу: 31.01.2025
Дмитро Лесик
Гурт, який здобув особливе визнання в Китаї, присвятив нову роботу одному з наймальовничіших міст Азії – Гонконгу.
hong kong milk tea з перших секунд занурює у мідвест емо завдяки сумним акордовим прогресіям. Однак вокальних одкровень тут не буде – голос Владислава Підгорного ховається під ехові ефекти, створюючи ефірну атмосферу.
До таких композицій дуже бракує ліриксу. Інструментальну складову можна осягнути й відчути, проте розібрати текст без офіційної розшифровки майже неможливо.
⭐️⭐️⭐️
