Якось я подався в подорож на карибські острови я записався на екскурсію про піратів і дав затягнути себе на корабель що стояв на суходолі було досить цікаво та ось навколо корабля почали збиратися крокодили нам сказали що це не страшно нам сказали що маємо почекати поки вони підуть та там була черепаха це була наземна черепаха я бачив як вони збираються навколо неї вони хотіли її зжерти розірвати я мав щось зробити я так хвилювався за черепаху вона не мала помирати я кинув палицю я відволік крокодилів як міг я забрав черепаху я досить довго плакав пізніше від страху який пережив за своє життя та мені було так шкода черепаху що я вирішив ним ризикнути я був переляканий і подряпаний черепаха була перелякана і подряпана теж вона не вилазила зі свого сховку і я бачив кров я відвіз її до ветеринара виявилося у неї була поранена лапа я не знав чи це крокодили встигли вкусити її чи вона поранилася сама чим привабила голод крокодилів до себе я дуже переймався за неї та ветеринар сказав що все буде добре він наклав шви і пов'язку на лапу черепахи я обіцяв придивитися за черепахою я відвіз її до себе додому
Спочатку нам з черепахою було важко мені доводилось виходити в іншу кімнату бо вона не хотіла їсти при мені майже весь час вона не виймала своєї голови з панцира так пройшло досить багато часу та колись я валявся на підлозі втикаючи в ноут і вона підповзла вона ходила по моїй кімнаті ніби досліджувала новий простір я посміхнувся їй я старався не обмежувати її і не лякати згодом черепаха почала їсти з моїх рук листочки я був такий щасливий згодом черепаха почала втішати мене коли я був сумний я часто був сумний та черепаха не здавалась згодом черепаха почала торкатися лапою мого волосся коли я без сил ридав на підлозі згодом черепаха почала торкатися мого обличчя витираючи мені сльози згодом черепаха почала заспокоювати мої панічні атаки я так любив черепаху я так любив свою черепаху її лапа майже зовсім загоїлася я купив їй піску ми проводили багато часу разом з черепахою я співав їй пісні вона завжди посміхалася мені найніжнішою посмішкою а я знов і знов заводив їй пісню ми вчили одне одного як це бути важливими для когось та я знав що черепаха хоче додому на волю і я знав що черепаха знає що я знаю я більше не міг годувати її листочками з рук я більше не міг уникати її гострого погляду її лапа зажила тиждень тому вона знала вона все прекрасно розуміла я купив квиток на Сент-Томас я плакав усю ніч як же я любив свою черепаху як же я не хотів з нею розлучатись як же я хвилювався за неї бо що як крокодили знову захочуть її зжерти що як вона знову потребуватиме допомоги але мене не буде поруч що як їй буде так сильно самотньо але ніхто не зможе обійняти її та я знав що черепаха мала іти черепаха мала іти на волю я плакав у літаку як же я не хотів розлучатися як же я сумуватиму як же мені було боляче я відніс черепаху на пляж до інших черепах ми прощалися довгим поглядом я знав їй там місце як же я хотів бути поряд я пішов
Через декілька тижнів мою черепаху з'їли люди не питайте як я дізнався я просто знав повірте я запам'ятав її панцир навіки я уявляв як лапи моєї черепахи якими вона витирала мої сльози і гладила мене по волоссю торкалися дна каструлі як її голова якою вона обережно їла з моїх рук боючись зачепити мене летіла геть від топірця м'ясника як її очі навіки заплющились як її серце перестало битися як її кров вихлюпувалася як її тіло варилось у воді як же я любив свою черепаху як же мені було боляче я хотів кричати як можна було так не цінувати її розуміння її вміння дружити і бажання навчитися довіряти її дослідницьку натуру я так любив свою черепаху вона була такою сильною і хороброю я знаю їй було дуже страшно коли її ловили перевозили продавали готували коли її вбивали і нікого не було поруч щоб обійняти її я б віддав своє життя щоб обійняти її
