тільки ніч має достатньо сили вслухатись в те, про що мовчиш

квітень 2023; 3:33

тільки ніч має достатньо сили вслухатись в те, про що мовчиш:

слово застрягло у горлі і стало плодом

я– дерево

на мені ростуть ґрони любові і в'януть соромом на язиці

відчувати тепло турботи

коли втома так вперто тисне на вилиці

і не дає змоги підзарядитись квітневим сонцем

це бачити вроду хоч в чомусь попри чорне скло травми що загородило весь вид

вчитись стояти стійко на власних двох

під час найсильнішого вітру

якщо все ще ходиш на милицях

це здавати екзамен життя екстерном

перехід з першого класу у третій

моя вітання

ти майже впоралась

як же батьки зрадіють

втрата– наслідок здобуття

хоч якогось знання про себе

це занадто висока ціна для студентки другого курсу філологічного

особливо, якщо це втрата дому

от би робили табличку з тарифами і попередженнями

щось типу:

"складна карма може містити в собі переживання війни, смертей і щоденного стресу від понаднормової дози кортизолу

спричиненої ще одним вибухом

навіть якщо він за 1200 кілометрів"

я чую крик свого дому

як мама чує плач дитини на шаленій відстані

і тривожиться, бо не знає, що з нею

віднині в'яжу посмішкою маскувальну сітку

знаходжу єдину силу у відсутності слів

бо більше не хочеться говорити

мовчання– моя ціна за шанс бути живим

:

плоди перетворились на сталактити

дерево стало печерою

.

кінець останньої сторінки

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
естер невінчаний
естер невінчаний@ester

strange (w/b)itch

207Прочитань
4Автори
3Читачі
На Друкарні з 24 липня

Більше від автора

  • 44° цельсія

    не зав’язуй зі мною вузлів

    Теми цього довгочиту:

    Розставання
  • землі

    з присвятою великому вибуху

    Теми цього довгочиту:

    Земля
  • червневі сльози

    з присвятою місту і болю зруйнування

    Теми цього довгочиту:

    Бахмут

Вам також сподобається

  • v.b | Компаньйон | цикл “абразія“

    Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Marco/Polo | цикл “uranus”

    Marco був не людиною — явищем. Стиль, втеча, джаз, татуювання — і тиша, з якої вже нічого не повертається. Він розчинився в апельсиновому повітрі, залишивши після себе лише останній рух, як жест на полотні, що вже ніхто не допише.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | MCMXCIV - MCMXCVI | цикл “uranus“

    Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • v.b | Компаньйон | цикл “абразія“

    Двоє тіл несуть тінь одного духу. Йдуть крізь знищене, мов крізь час, не заради життя, а щоб памʼять не зникла. В кожному русі — спротив зникненню. В кожному погляді — доказ, що ще існуємо.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Marco/Polo | цикл “uranus”

    Marco був не людиною — явищем. Стиль, втеча, джаз, татуювання — і тиша, з якої вже нічого не повертається. Він розчинився в апельсиновому повітрі, залишивши після себе лише останній рух, як жест на полотні, що вже ніхто не допише.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | MCMXCIV - MCMXCVI | цикл “uranus“

    Ми давно збились з курсу, та ще тримаємось одне за одного — крізь шторм думок, розмиті компаси й небо, що щоразу ранить знайоміше. Це не про надію. Це про двох, хто ще йде край безодні, бо більше нікуди повертатись.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія