Друкарня від WE.UA

тільки ніч має достатньо сили вслухатись в те, про що мовчиш

квітень 2023; 3:33

тільки ніч має достатньо сили вслухатись в те, про що мовчиш:

слово застрягло у горлі і стало плодом

я– дерево

на мені ростуть ґрони любові і в'януть соромом на язиці

відчувати тепло турботи

коли втома так вперто тисне на вилиці

і не дає змоги підзарядитись квітневим сонцем

це бачити вроду хоч в чомусь попри чорне скло травми що загородило весь вид

вчитись стояти стійко на власних двох

під час найсильнішого вітру

якщо все ще ходиш на милицях

це здавати екзамен життя екстерном

перехід з першого класу у третій

моя вітання

ти майже впоралась

як же батьки зрадіють

втрата– наслідок здобуття

хоч якогось знання про себе

це занадто висока ціна для студентки другого курсу філологічного

особливо, якщо це втрата дому

от би робили табличку з тарифами і попередженнями

щось типу:

"складна карма може містити в собі переживання війни, смертей і щоденного стресу від понаднормової дози кортизолу

спричиненої ще одним вибухом

навіть якщо він за 1200 кілометрів"

я чую крик свого дому

як мама чує плач дитини на шаленій відстані

і тривожиться, бо не знає, що з нею

віднині в'яжу посмішкою маскувальну сітку

знаходжу єдину силу у відсутності слів

бо більше не хочеться говорити

мовчання– моя ціна за шанс бути живим

:

плоди перетворились на сталактити

дерево стало печерою

.

кінець останньої сторінки

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
естер невінчаний
естер невінчаний@ester we.ua/ester

strange (w/b)itch

17Довгочити
238Прочитання
3Підписники
На Друкарні з 24 липня

Більше від автора

  • 44° цельсія

    не зав’язуй зі мною вузлів

    Теми цього довгочиту:

    Розставання
  • землі

    з присвятою великому вибуху

    Теми цього довгочиту:

    Земля
  • червневі сльози

    з присвятою місту і болю зруйнування

    Теми цього довгочиту:

    Бахмут

Це також може зацікавити:

  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Штиль | цикл “ретроград“

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | без цукру | цикл “ретроград“

    Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | end of Martin | цикл “асиметрія”

    Меланхолійне прощання з минулим, де пам’ять, втрати й надія вплітаються в тонке полотно спогадів. Ліричний герой балансує між світлом і пітьмою, між болем і прийняттям — щоб залишити найцінніше як спадок і з усмішкою зробити крок у новий світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Штиль | цикл “ретроград“

    Провалля, ніч, забуття — але в самому серці темряви лишається рамка. У ній — море, не спомин, а поклик. Навіть якщо штурвал зламано, простір мовчить, і руки опущені — хвиля все одно йде назустріч.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | без цукру | цикл “ретроград“

    Ми розминулись у шумі вокзалів, та кожен рядок — як спогад про недопитий чай і зустріч, що була. Навіть у поспіху життя, у дешевому вині й тумані значень — серце шукає ту саму стежку. Там, де все почалось.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія