Уже ранок. Сільвестер вскочив від будильника. Кенді сонно потягнула руку до його половини ліжка і намагалася нащупати його руку.
— Ти де? — Нерозбірливо пробурмотіла вона і повернулася до його боку обличчям, досі при цьому не розплющуючи очі.
— Ух.. — Він ліг назад і дівчина поклала руку на його торс і продовжувала спати. — Так.. Давай-но вставати.
— Ніі..
— Нам треба на роботу.. — Сам він підійнявся з ліжка та прибрав з очей чуба.
— Ммгг.. якби ж то мене хвилювало... Ой, хих.. — Вона посміхнулася та далі стала спати.
— Не хвилює, так?
— Зовсім…
— А як тоді збираєшся організовувати роботу?
— Я... Бліін, так.. я ж помічник директора врешті решт..! Який жаа... — Вона потягнула руки догори та ліниво встала. — ...ах! Фууг! ...Ох, забула. Добрий раноок!
— Добрий.
— Що будем на сніданок? Пластівці?
— Я — яєчню. З беконом. Тобі посмажити?
— Ой, давай!
А вона, до речі, не любить готувати... Бо і не надто добре уміє. Але якщо треба, — завжди постарається! А так взагалі частенько щось готує саме Сільв. Йому можна це довірити, тим більше він акуратний.
— От бачиш! Я у багато чому можу на тебе покластися. — Вона приклала долоні до щічок.
— Так.
— Майже в усьому!
— Ага, хоч і в суспільстві вважають, що це робота жіноча. — Він глянув на дівчину і усміхнувся. Це була впевнена усмішка. Нарешті він у чомусь почувався впевнено. — Стереотипи. — Додав він і підкинув вільною рукою виделку, вона перевернулася, він спіймав її іншою стороною. І тоді поклав у тарілку нею бекон.
— Може ще салат зробити? — Запропонувала Кенді.
— Так.
...
“Вона його обійняла, він погладив її по спині. І відчував наскільки важливий для неї. Як от ніхто. Ніяких (це він про себе так думав) “не зможу бути для неї хорошим хлопцем". Ніяких "вона заслуговує більшого". "Може я не хороший у стосунках, я ж не знаю". Все це, чорт забирай, було вигадками. Стільки всього він собі надумував раніше... Але не міг контролювати це. Стрес, тривожні думки, завжди наздожинали його. А зараз все добре.. Слава Богу зараз цього немає."
...
Ранок. Сільвер прокидається від будильника, потирає обличчя, намагаючись зрозуміти до чого йому снилося як щось раптом блискавка вдарила по його минулій домівці, і відчим дзвонив йому... І ставить крапку після думки "всього лише сон", хоча він вірить що сенс у снах є... тільки який? На роздуми не було часу.
Кенді, що солодко спала поруч з ним, почала перевертатися з одного боку на інший і бурчати на будильник:
— Ні, ну не знову..!
— Нам на роботу треба вставати, — нагадав Сільвер.
— Не хочу... М.. — Вона накрилася ковдрою по обличчя.
Він здається уже знав як діяти при такій поведінці: він прибрав з дівчини ковдру, притулив її до себе і почав силою витягувати з ліжка.
— Гей! Ааа!
Він ледь втримував, і підвищеним тоном сказав:
— Та ставай на ноги!
Вона стала.
— Не кричии! — і мило насупилася.
— ..Вибач.
І раптом поцілувала його в щоку, Сільв подивився на неї з легким здивуванням.
— Тоді що ж.. Тааак! — Вона, сповнена силами, готова почати цей день, трошки підстрибуючи, підходить до шафи та відчиняє її. — Що ж сьогодні вдягнути? — Її одяг весь милий такий, яскравий, і його... Безліч. І на її поличках трохи безлад. В той час як у Сільвера взагалі порядок, як і у всьому. Більшість його речей темні, а обирає на роботу він часто одну й ту саму сорочку: темну. Цього разу теж. Кенді називає його луки у жарт "50 відтінків чорного". Він взяв сірі джинси, цю сорочку, і перевдягнувся у гостинній, в той час як Кенді крикнула:
— Не можу обрати!!
І він зайшов.
— ..Що обрати?
— Допоможи!! — Вона стояла з вішалками з двома платтями у руках і майже не починала хвилюватися.
— А.. — Сільв подивився на ці плаття. — Давай червоне...
— Точно?
— ..Ой ти ж Боже, — він взяв у неї рожеве і повісив на місце, — так.
— Хм, яку кофтину під нього обрати...
— Давай, бо ми так з тобою на роботу не виберемось. У нас не так багато часу.
Він спокійно сів на дивані.
— Ну то що?
— Добре, жовтеньку.
— Ну що, ходім їсти швидше.
— Ага! Побігли!
Автор: Не знаю чому я раніше так любила описувати їх ранки.
...
Ранок після вихідних. Треба вставати на роботу... Лінь.. яка ж це проблема для Кенді. Поки Сільвер вимкнув будильник і став думати як її підійняти — вона мямлила щось собі під носа і перевернулася на спину.
— Самодисципліною все ще не зайнялася, так? — точно підмічає Сільв і торкається її плеча, зтягує ковдру. Вона від цього повертається обличчям до стіни і щось бурчить.
— Що, знову підіймати? — Йому прийшла робоча ідея... Він сідає біля неї і починає її лоскотати. Брикаючись, вона хутко підіймається. Сільвер забирає її подушку до себе, щоб ця соня не уляглася знову, і розуміє, що не знає що далі.
— А спрацювало добре..
— Добрий.. ранок, — сонно у подиві каже вона. — Що ти рообииш?! — Вона сонна, але знаходить сили вилізти на нього зверху, щоб помститися. Все це у жарт, звісно.
— Жарти жартую..
— Агаа, за такі жарти...! — Вона почала його лоскотати, а він — сміятися.
— Ахах Боже! Не роби... ххахах, хаххахах... — Він намагався чинити опір, хоч щось зробити. Не може ж він залишатися безпорадним!
Кенді врешті решт якось сама звалилася з ліжка на подушку, коли хотіла встати, і продовжила при цьому сама сміятися.
— Ой, бож... Нормально все? — надіємось, ніхто не постраждав.
— Хи-хи! Таак! Подай руку, хе-хех!
Сільвестер зробив це, і намагався всю цю ситуацію прокрутити у голові, поки дівчина підіймалася. Лол, що це все зараз було?
— Ладно, мені подобається такий ранок!
— Хех.. — Він глянув котра година на годиннику, — треба збиратися.
— Оо нніі! — Кенді позіхнула та потягнулася.
Він пішов до ванної, умився холодною водою і почав чистити зуби. До нього якраз прибігла Кенді та теж взяла зубну щітку.
...
На сніданок був стейк і трохи картоплі. Потім... Кенді увімкнула якусь веселу пісню і почала вдягатися, пританцьовуючи: вона вдягнула ніжно-рожеву сорочку, капронові колготки, улюблену рожеву спідницю та бірюзовий піджак. А Сільвер — ну, все базово: чорні джинси з ремінем, темна сорочка, червоний галстук з пряжкою, і піджак, який він не застьобував ніколи. Кенді свій так само носила.
...
16+ темка. Я писала це після 8 березня, і щось надихнулася написати це, вказати на проблему безпордонності деяких чоловіків (НЕ Сільвера), якої деякі жінки бояться (Кенді. Її трошки залякували батьки, що згвалтування може статися. Хоча зараз вона цього не боїться, але їй чомусь приснилося подібне...)
Посеред ночі, поки Сільвер ще не спав, Кенді простогнала. Так наче їй неприємно уві сні.. вона наче намагалася супротивлятися чомусь. І знов з переживанням стогнала. Сільвер здогадався, що їй сниться жах. Вона потім простогнала ще гучніше.. Він поклав руку на її плече та погладив, потім пригорнув її до себе. Тоді вона ставала тихіше, і ставало їй спокійніше.. Сільвер заплющив очі і тепер намагався заснути, сподіваючись, що все добре...
На ранок він хотів запитати її що їй снилося.
— Мхх.. добрий ранок, — пробурмотіла Кенді, коли прокинулася.
— Добрий, — відповів хлопець.
Кенді ліниво піднялася, потягнулася.
— Як спалося? — Позіхаючи, запитала вона.
— Нормально.. Щодо тебе.. що снилося тобі?
— Мені... мм... Я нечітко пам'ятаю. Але, здається, щось нехороше.
— Ти стогнала уві сні.
— Так?.. Ой, жахливо..!! — Вона прикрила рота рукою.
Сільвер встав та сів на ліжку поруч з нею. — Я здається пригадую... Так.. трохи. Це таке.. нехороше. Там.. були чоловіки, двоє... Не згадаю з чого почалося, але... але.. Сільв.. вони хотіли використати мене...
— В плані..?
— Вони мене, — Кенді зітхнула і сказала тихим тоном, — роздягли.. до бюстгальтера і трусів.. — Вона дивилася в підлогу.
— Господи.
— Але тоді прийшов ти і.. вони нічого не встигли зробити. — Вона обійняла хлопця, уткнувшись носиком у його шию. — Це навіть романтично.. Ти врятував мене.
— Врятував?
— Так.. врятував.
Кенді відчувала, що наче метелики в животі почали літати.. вона трохи навіть збудилася і від того присоромилася. Їй подумалося про те що вона могла б дати побачити себе майже оголеною хіба що Сільверу. Але вона жах засоромилася. І відпустила його. Поглянула на нього — і її щічки залилися червоним рум'янцем, вона сварила себе за ці всі думки. Хоча потім, теж подумки, запитала себе: "а що..? Всі ж кохані рано чи пізно займаються цим... нічого ж поганого, ні? Я коли-небудь... теж зроблю це, коли ми обидва цього... Так, все! Як я поясню йому чому я занервувала? Ах..."
— Що таке? — Запитав він.
— А? А-а... Нічого! ^^" Просто дивлюся і думаю як мені пощастило з тобою..! — Кенді нервово усміхалася. — Ходім їсти варити! — Вона направилася на кухню і видихнула: нарешті про це не думатиме. На пошуки каструлі та інгредієнтів перемкнулася. Але вона не думала що Сільвер у той час собі думав. Він якраз своїх думок не цурався: подумав про свою кінцівку того сну. Про поцілунок... дотик до плеча, може нижче... до тіла, стегна... Трохи почервонів: чи хотіла б цього Світоч? Чи вона може, хоче довірити таке йому? Після не надто довгих роздумів, пішов до неї на кухню, почав щось робити. І на ту тему поки не говорив: знав що Кенді може почати замикатися. Тільки думав: а можливо потрібен ще час, щоб прийти до цієї розмови. А можливо... взагалі варто забути, може вона асексуалка. Взагалі, йому було досить цікаво розібратися з цим...
— Кенді.
— М?
— Як думаєш, чому... це взагалі наснилося?
— Нуу... — Вона почесала щоку. — Ну мені просто розповідали багато про таке. Застерігали, щоб обережною була. А чому приснилося зараз — не знаю..
— Зрозуміло.
— Ну я думаю, це й не станеться. Да і я не уявляла, що станеться... — Вона почесала підборіддя. — Але чому приснилося...
— А ти... як ставишся до секс...?
— Ніі, не називай це слово!!
— А що так?..
— Ам, просто непотрібно!
— Чому це тебе бентежить?
— Н-ні, не бентежить!
— Брешеш.
— Так... Ну...
— Просто соромишся.
— Мгм. Я сама не можу знайти цьому пояснень.. просто, ось не можу думати, і все..
— Ну, це ж не пов'язано з досвідом?
— Ну його не було ж!
— А звідки таке небажання...
— Ну просто... Просто соромно, — вона говорила з хвилюванням. — І все.
— Добре, сонце.
— Ав!
— Не буду я тоді про це.
Обидва видихнули після напруги. Сільвер готовий був почекати коли Кенді сама про це колись захоче поговорити.
— Що ж... Зараз смакоту приготуємо! — Усміхнулася Кенді і вони продовжували разом готувати.
Це був кінець другої збірки другого тому! Надіюсь було цікаво і ви дочитали! Дякую за це, можна залишити фідбек (будь ласка!!)
