Туреччина, США та війна між Ізраїлем та ХАМАСом

Здатність Туреччини зробити позитивний внесок у врегулювання конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС обмежена через її напружені відносини зі Сполученими Штатами. Ця ситуація кидає виклик президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, додаючи складності та без того заплутаній павутині міжнародних відносин у регіоні.

Спочатку президент Ердоган був шокований насильством, спричиненим ХАМАС, що спонукало його зв'язатися з Ісааком Герцогом, своїм ізраїльським колегою. Однак він швидко змінив свою позицію через тверду підтримку Хамасу всередині Туреччини та ескалацію військової кампанії Ізраїлю в Газі. Критика Ердоганом дій Ізраїлю в Газі посилилася, що свідчить про помітну зміну його підходу.

Ердоган спробував виступити посередником, провівши переговори з регіональними лідерами, Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем і президентом Росії Володимиром Путіним. США були помітно відсутні. Ця відсутність підкреслює напруженість що триває у відносинах між США і Туреччиною, яка посилилася після того, як Ентоні Блінкен виключив Анкару зі свого регіонального турне, присвяченого вирішенню кризи. Це рішення свідчить про напружені відносини між Байденом і Ердоганом, оскільки вони мали обмежені контакти та неохоче надсилали запрошення на державні візити.

Туреччина і США стикаються зі спірними питаннями у зв'язку з конфліктом між Ізраїлем і ХАМАС. Головним питанням є підтримка Америкою Сирійських демократичних сил (SDF), які розглядаються як союзники проти ІДІЛ, але Туреччина вважає їх продовженням РПК, яку Анкара називає терористичним угрупуванням. Через ці розбіжності 5 жовтня стався значний інцидент. США збили турецький безпілотник поблизу американських сил у Сирії.

Ще більше ускладнюють ситуацію розбіжності щодо членства Швеції в НАТО і потенційного продажу Туреччині винищувачів F-16. Хоча Туреччина нещодавно ратифікувала вступ Швеції до НАТО, її вимоги щодо нових винищувачів F-16 і модернізаційних комплектів наштовхуються на опір у Конгресі США. Позиція Конгресу полягає в тому, що продаж F-16 буде залежати від ратифікації Туреччиною членства Швеції в НАТО, що ілюструє складність американсько-турецьких відносин.

Ердоган категорично не схвалює військову присутність США у Східному Середземномор'ї, посилаючись на втручання в зусилля Туреччини з врегулювання кризи. Його риторика свідчить про підозру яка зростає щодо намірів Заходу і США. Ердоган тривалий час підтримував ХАМАС, пропонуючи їм притулок у Туреччині та утримуючись від кваліфікації їхніх дій як тероризму. Він визнає, що загострення регіонального конфлікту зашкодить усім, у тому числі й Туреччині.

На внутрішньому рівні перед Ердоганом стоїть завдання впоратися з громадськими настроями та політичною риторикою, особливо щодо ХАМАСу та конфлікту в Газі. Демонстрації, спрямовані проти об'єктів США у Туреччині, призвели до тимчасового закриття консульства США в Адані. Його класифікація Хамасу як «борців за свободу» і заклик до демонстрації «Великої Палестини» в Стамбулі 28 жовтня підкреслюють його позицію.

Попри його антиамериканську риторику та мінливі дипломатичні позиції, здатність Ердогана сприяти вирішенню конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС була визнана. Однак у жовтні він виключив себе з переговорів під проводом США, через що Туреччина втратила можливість принести вкрай необхідну стабільність у складний та історично напружений регіон.

Джерело: CFR