Що ти відчуваєш, коли залишаєшся на самоті з собою? Це смуток? Радість? Спустошення? Злість? Умиротворення? Розкажи мені про все, що ти відчуваєш, коли дивишся в обличчя свого демона, що увесь час поряд? Ти його не бачиш. Ні. Він завжди поруч, але завжди десь глибоко всередині. Десь там, де ніхто його не бачить. Там, де ніхто і не знає про його існування. Та варто тобі залишитися наодинці з собою - він одразу ж з’явиться у дзеркалі. Він не схожий ні на що, що ти коли-небудь бачив до цього. Це щось химерне, щось, що зображує твоє внутрішнє “Я”. Це щось, здебільшого дуже алегоричне та гіперболізоване. Щось, що викликає у тебе відразу. Це щось - ти сам. Та потвора що сидить глибоко всередині тебе - це і є ти. Такий ти, яким ти себе уявляєш, коли залишаєшся наодинці з собою. Наодинці зі своїм демоном. З думками, що наче круки, прагнуть зжерти тебе зсередини. Вони працюють разом з демоном. Вони друзі твого демона. Вони твої друзі. Вони твої вороги. Демон твій ворог. Ти сам собі ворог. Ти ніколи не прагнув стати чимось значимим, ніколи не бажав стати центром чийогось всесвіту і не хотів дати комусь стати центром твого. Ти дозволив крукодумкам та дзеркальному демону взяти над собою верх. Ти пустив їх за кермо, а сам заліг у домовину, ховаючись від самого себе. Ховаючись від свого іншого “Я”, що тільки й чекало моменту стати сильніше. Показати, на що ти здатен. Демон тобі не ворог. Думки тобі не вороги. Вони змушують тебе ставати сильніше, зміцнюють тебе зсередини, дають силу, що підштовхує тебе до здійснення чогось, про що ти навіть не міг ніколи й подумати. Твій демон штовхає тебе вперед, підтримуючи зі спини, не даючи впасти обличчям у бруд. Ві дивний, комусь незрозумілий та лякаючий, можливо навіть відштовхуючий, але він твій. Це твій демон, якого ти виховав, виростив і дозволив йому стати таким. Не нехтуй своїм демоном. Не нехтуй своїм “Я”. Не нехтуй собою. Ти - це ти. І в тебе є тільки ти, твій демон та крукодумки.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Вам також сподобається
Підсумок бети
Я не знаю, якою друкарня була на початку, але зараз в мене лише позитивний досвід від користування нею, хоч і є декілька дивних та незручних
Теми цього довгочиту:
ДрукарняЖиття на три міста. Як війна стерла відчуття дому або моя історія року повномасштабної війни.
Я знаю, що є історії людей, яким моя проблема здасться мізерною, але є й такі, кому вона буде знайомою.
Теми цього довгочиту:
ОсобистеЯ пливу за течією, чи мені тільки так здається?
Цей запис я відкопав у своєму щоденнику за 26 жовтня 2020 року... ще до повномасштабної війни, і ще до того, як я не почав так багато часу проводити онлайн. Він трохи песимістичний, проте, як на мене, також трохи цікавий.
Теми цього довгочиту:
Щоденник