Мабуть нашим найважливішим рішенням у житті є остання воля щодо свого помирання. Традиції поховання, супутніх процесів, розпоряджень щодо майна та піклування про психологічний стан ваших рідних. І складність у тому, що зріла людина повинна приймати рішення щодо себе як людини яка вже не буде належати світу живих.
Традиція помирання, для більшості людей є абстрактним питанням, яке віддають на відкуп місцевій релігійній традиції. Але правда у тому, що смерть це частина щоденного життя, яка приходить незважаючи на нашу неготовність до неї. І декому далеко не байдуже, що буде відбуватись в момент його смерті, похорон і які обов’язки цим накладає на своїх близьких.
Традиційно помирання має декілька етапів:
Стан здоров’я та передумови для завершення життя
Юридичний етап: медична фіксація смерті, оформлення Свідоцтва про смерть, муніципальні послуги з виділення ділянки для поховання, кремація або поховання в землю
Організація прощання. В традиціях місцевої релігійної громади, або на рішення самого померлого
Поховання, поминки 3, 9, 40 днів
Адаптація побуту близьких до життя без вас
На мій погляд доросла людина повинна кожний з цих 5 пуктів свідомо спланувати. Бо смерть це ваша і лише ваша справа. І те наскільки передбачені всі деталі рішення - є свідченням дійсної зрілості людини та якості прожитого людиною життя .
Давайте спробуємо розглянути фактори, які могли б впливати на ваше рішення по кожному етапу.
Стан здоров’я та передумови для завершення життя.
З раптовою смертю мабуть все очевидно. Сильно не сплануєш у фізичному плані. Але у всіх інших випадах є варіанти. Наприклад:
можливість врятувати інших людей через донорство органів,
обмеження шалених витрат рідні на підтримку вашого здоров’я у випадках позбавлених надії на виздоровлення. Через рішення про відмову від реанімації DNR (Do not resuscitate), яке в Україні регламентується частиною четвертою ст. 284 ЦКУ(повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування)
Юридичний етап та процес поховання
На цьому етапі ваше рішення може стосуватись лише 2 варіантів.
Поховання в землю / гробівець. Забрати у природи квадратні метри під могили - теж ваше рішення.
Кремація. У цьому випадку доведеться наполягти і заздалегідь психологічно підготувати рідних до “нового досвіду”. При цьому де буде ваш прах це вже ваш вибір: розміщений в колумбарій (це спеціальне місце біля крематорію з нішами для праху), похований в землю, розвіяний вітром у цікавих місцях, або в корінні родинного дерева.
Традиції. Організація прощання.
У випадку Української реальності - ви отримаєте традиційну християнську церковну традицію. Цілком прийнятний варіант. Це на 100% залежить від вашої віри, практик яких ви дотримувались та традицій вашої родини. Але звичайно є інші варіанти і про них треба теж знати, хоча б для того щоб при житті підтримати ваших друзів, які мають інші погляди. Або у своєму намірі дати розпорядження про поховання саме у цій традиції
Буддистська традиція прощання. Передбачає читаня відповідних Сутр. Наприклад Сутру Амітабхи (Мала Сукхаваті-в'юха сутра). І за прижиттєвим рішенням померлого або його рідні можуть провести традицію Пхови (медитація забезпечує сприятливе переродження, уникнення нижчих світів та потрапляння до Чистої країни Будди Амітабхи)
Свідки Єгови. Частиною похоронної церемонії у цій традиції є біблійна промова, яка виголошується для розради тих, хто в жалобі. У ній пояснюється, що Біблія каже про смерть і надію на воскресіння. Підтримують скорботу рідних, нагадують про надію на Воскресіння
Юдейська традиція. В цій традиції процес проводить спеціальна служба Хевра Кадіша, яка координує всі етапи. За законами юдаїзму ховати померлого потрібно негайно, убезпечивши тіло від анатомічного розтину, максимум наступного дня. У зв'язку з цим обряд похорону у євреїв може проводитись навіть уночі. Похорон в юдаїзмі починається з прощення, коли навколо вмираючого збирається вся рідня. Це важлива й обов'язкова традиція, щоб перед смертю той, хто йде в інший світ, пробачив усім і вибачився за будь-які образи. Присутні на момент смерті не виходять із приміщення, поки не винесуть тіло померлого, на знак поваги та підтримки близькому
Поховання, поминки
Залежно від традиції вашим рідним запропонують: богослужіння, традиційні ритуали або поминальні обіди. Не бачу змісту цього не робити. Позитивна підтримка близьких людей у традиції, насправді суттєво знижує скорботні відчуття у ваших близьких людей. Варіанти, які ви можете врахувати:
Роздача їжі та милостині бідним у 9 та 40 день. Можна вказати установи, місця та людей яким ви хотіли б допомогти.
У якому форматі має відбутись прощальний обід. Хто має його проводити і що говорити. Можливо будуть додаткові розпорядження щодо відсутності алкоголю, жартів, певного одягу, розміщення фото.
Дехто пише прощальний лист, для зачитування присутнім на прощальному обіді. Дуже гарна традиція.
Адаптація побуту близьких до життя без вас
Життя буде відбуватись і після вашої смерті. Але ви можете спростити прийняття рішень вашим близьким та потурбуватись про їх комфорт та добру память про вас. Для цього зрілі люди роблять певні юридичні розпорядження, щоб проживання відчуття скорботи не ускладнювалось побутовими питаннями.
Заповіт - юридичний документ, який регламентує розпорядження вашим майном. Його можна переписувати кілька разів. Тому краще мати написаний базовий варіант)
Так званий “жовтий конверт” - аркуш з записаними паролями до телефону, банківських карток, рахунків а також переліком активів та місцем розташування підтверджуючих документів власником яких ви є.
Дії уповноваженого адвоката (не забудьте мати актуальний пролонгований договір), який буде відповідати за реалізацію вашого Заповіту.
І, найбільш інтимне питання - стосунки ваших найближчих людей з іншими у майбутньому. Але думаю що ці питання необхідно обговорювати вам самостійно.
Ніхто з нас не залишить це життя живим. Це одночасно і хороше і жахаюче усвідомлення. Бажаю прожити життя Щасливо, залишатись Люблячими, щирими та Усвідомленими.
