Друкарня від WE.UA

Український патріот Вільгельм Габсбург

Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький або Василь Вишиваний.

Австрійський Архікнязь.

Чому він вважав себе українцем? Він вважав себе Українцем тому що був предком Анни Ярославни дочері Ярослава Мудрого. Як писав сам Василь що в його роді намішана Німецька, Французька, Іспанська, Литовська та Слов'янська кров.
Молодий Вільгельм Габсбург вперше дізнався про Українців коли був в Польщі там йому сказали що українці це плем'я дикунів, і в свої 14 років він вже поставив за мету побувати в Україні.
У 17 він скритно поїхав в Україну а саме на Галичину. Там він жив у сім'ї Шекорок-Доників
Там він вперше і дізнався що українці це ніякі не дикуни, а звичайні селяни. На Галичині він і закохався в Україну. Також Вільгельма Габсбурга 1 квітня призначили командувачем Військової групи(близько 4 тисячі) що наступала на Херсонщину. Приблизно в ті часи й Вілгельм вивчив українську і почав читати багато творів від українських авторів наприклад: Івана Франка, Тараса Шевченка та Михайла Грушевського.
І ось вже людину яка знається на Україні та українцях воював за її незалежність потрапив у підпорядкування легіон УСС (Січових Стрільців).
Василя вишиваного (таке прізвище у нього з'явилось після командуванням УСС його так прозвали через те що він завжди носив вишиванку) Навіть після капітуляції УНР Василя хотіли призначити монархом як вважалося деякими письменниками та виїхавшу з УНР інтелигенцією що після другої світової україна повстане та на її трон треба посадити монарха.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
t
teermy@teermy

1Довгочити
25Перегляди
На Друкарні з 7 червня 2023

Це також може зацікавити:

  • Сократ: історія про людину, яку світ так і не спіймав

    За барною стійкою незмінного місця наших зустрічей сиділо двоє: кремезний бородатий чоловік за сімдесят та хтось зі студентів Товариства (це було настільки давно, що історія вже й статі не пам'ятає).

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • 1958

    - Ти куди це? А ну стій я тобі сказав! Куди це ти з мотузкою подався? Ти що це надумав? Степан зупинися, накоїш лиха! От чортів син, коли потрібно він мене звісно не бачить та не чує, а коли я нишком у хаті хочу вкрасти окраєць хліба, так одразу Домовик, Домовик.

    Теми цього довгочиту:

    Історія України
  • Зона свободи

    Світлофори створили лише з сотню років тому після першої світової, але достатньо швидко ввійшов в обіг та нашу буденність, на сьогодні нам навіть не спадає на думку, що життя без них було б можливим. Утім, як виявляється, життя без них ще й як можливе, що й показує Джеймс Скотт.

    Теми цього довгочиту:

    Урбаністика

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Сократ: історія про людину, яку світ так і не спіймав

    За барною стійкою незмінного місця наших зустрічей сиділо двоє: кремезний бородатий чоловік за сімдесят та хтось зі студентів Товариства (це було настільки давно, що історія вже й статі не пам'ятає).

    Теми цього довгочиту:

    Філософія
  • 1958

    - Ти куди це? А ну стій я тобі сказав! Куди це ти з мотузкою подався? Ти що це надумав? Степан зупинися, накоїш лиха! От чортів син, коли потрібно він мене звісно не бачить та не чує, а коли я нишком у хаті хочу вкрасти окраєць хліба, так одразу Домовик, Домовик.

    Теми цього довгочиту:

    Історія України
  • Зона свободи

    Світлофори створили лише з сотню років тому після першої світової, але достатньо швидко ввійшов в обіг та нашу буденність, на сьогодні нам навіть не спадає на думку, що життя без них було б можливим. Утім, як виявляється, життя без них ще й як можливе, що й показує Джеймс Скотт.

    Теми цього довгочиту:

    Урбаністика