Духовне серце України, історія
Почаїв: Перлина Тернопільщини та її історія Почаїв — чарівне місто на Тернопільщині, відоме завдяки Почаївській Лаврі, величній православній святині України. Розташоване за 60 км від Тернополя та 23 км від Кременця, біля підніжжя гори, воно манить туристів і паломників. Населення — більше 10 тисяч жителів. Історична спадщина Почаїв має багате минуле. У XIII столітті тут оселилися монахи, а Лавра стала духовним центром. У XVII столітті, після Берестейської унії 1596 року, Україна пережила «Велику Руїну». Козацькі війська боронили віру й землю від Польщі та Московії. Пізніше, у XVIII столітті, поділ України залишив Почаїв під чужим гнітом, але його дух вистояв. Від окупації до сьогодення У XX столітті місто пережило польську окупацію: українці створювали кооперативи, відроджуючи культуру. У 1939 році радянська влада принесла нові випробування. Сьогодні Почаїв — місце сили й історії, доступне з Луцька (100 км) чи Львова (130 км). Дізнайтесь більше про нього!
Більш ніж через 330 років після Берестейської унії польські єпископи за порозумінням із Римським центром і з його підтримкою вирішили не застосовувати таємних методів
Українське населення Волині, Полісся, Холмщини й Підляшшя, а також населення Західної Білорусі, перебувало в стані пробудження своєї національної свідомості й патріотизму
Дорошенко призначив бути наказним гетьманом Лівобережжя, був під впливом чернігівського архієпископа Лазаря Барановича — покровителя Москви, і тому Д. Многогрішний, без порозуміння з гетьманом ЧАСТИНА 5
Після смерті гетьмана Б. Хмельницького аж до кінця доби гетьмана Івана Мазепи, протягом 50-ти років, обабіч Дніпра в Україні було аж десять обираних і наказних гетьманів: Юрій Хмельницький, Іван Виговський, ЧАСТИНА 4
Гетьман Б. Хмельницький із своїми полководцями стежили за політикою Москви, яка дедалі більше займала українські міста... ЧАСТИНА 3
Одного разу в Козинському замку у Ферлеїв був бал. Щоб потішити своїх гостей, Ферлеєва вбралася в церковні ризи, взяла в руку Святу Чашу і так вийшла до гостей... ЧАСТИНА 2
Автор цього нарису — Іван Дубилко, громадський діяч із всебічними інтересами. Він співпрацював із видавництвами журналів «Молода Україна» та «Нові Дні». Його статті опубліковані в багатьох українських часописах. ЧАСТИНА 1
