Сайт знайомств. Два приємних побачення. Посмішки. Жарти. Багато метеликів. Магія. Напередодні Нового Року. Привітання. Новий рік. Тиша. 2 місяці. Березень. З'являється:
- Привіт, бери таксі і приїжджай до мене.
- Хто я для тебе? Знахабнів?
- Ми дорослі люди, не граймо в "святош" і взагалі, якщо хочеш провести час разом, то в будь-який час пиши.
- Ок (входжу в гру), а квіти з вином будуть?
- Вино? (зацікавлено) Можливо. А квіти заборонено зривати.
- Ну тоді я так не хочу.
- А де я квіти знайду о цій годині?? (19:30)
... ...
- Блін, ну я можу запропонувати шоколадну троянду, тут недалеко є магазин.
- Слухай, а я знаю де можна придбати гумову ляльку, дати адресу?
- А давай!
... .... (надсилаю лінк, де можна замовити надувну... корову).
Блокує (дякую, що не послав).
***
настрій трохи mein herz brennt. наче все так прозоро і по-дорослому, але чого заболіло?
де я звернула не туди?
пішла смажити котлети. І купити собі ті йо*ані тюльпани, поки магазин не зачинився.
(і я зовсім не про квіти).
Update: тюльпанів не було, взяла вино 🌸
