Друкарня від WE.UA

Чортам в Пеклі не місце

Все-таки я думаю, що справжнє Пекло виглядає трохи інакше, ніж його уявляють та зображують. Розпечені величезні чавунні котли, в яких грішники проводять свої лазневі процедури, а довготелі волохаті чорти з щурячими хвостами підкидають дрова у вогонь. Скажімо... три-чотири чорти на один котел, працюють не покладаючи хвостів (?), час від часу змінюючи один одного. Ще спробуй отримати квиток на цю вечірку! Мазохісти терпляче очікують своєї черги... 

На мою думку, життя на Землі це і є добре замасковане Пекло. Хтось доклав величезну купу зусиль та розфарбував його (життя) в різні кольори. Ось тобі блакитний - небо, жовтий - сонце, білий - хмари, зелений - трава... Десь тут поряд вимальовується червоний - кохання. Хоча то все дуже суб'єктивно, для когось кохання - то рожевий, а жовтий це сеча та брудний комірець колись чистої сорочки. Отже, "варимося" ми в цих кольорах... Так це ж і є Пекло! Кожен день як змагання на виживання, все нові і нові перепони. У когось це боротьба зі своїми страхами, у когось - з комплексами. Хтось втрачає близьких через війну/хворобу/квартирні питання. Хтось досі чекає такого рідного "Алло?" і вже мабуть не дочекається. Когось депресія піддає тортурам, і не ось ця "сезонна" чи ось ця "щось я якийсь зажурений, треба сумної музики послухати", а реальна - з холодними кінцівками та чіпкими пазурами, від якої хочеться вийти у вікно. Коли кожного дня дивишся в дзеркало і ненавидиш те відображення. Коли останній раз обіймаєш улюблену тварину і вже не чуєш її серцебиття. Коли жалкуєш про втрачену давно можливість жити краще. Коли слова близької людини міцно застрягли як скалка в твоєму серці і вже встигли обрости новими м'язовими структурами, але болю не стало менше - ти просто змирився з ним. Коли подумки повертаєшся в минуле і намагаєшся переграти той клятий сценарій. Коли будуєш себе заново після того, як по твоїй душі пройшлися брудними чоботами. Коли хочеш стрибнути вище своєї голови, але не можеш через невпевненість/фінанси/здоров'я/обов'язок.

Не вірю я в цих ваших чортів з котлами.

"А як же радість від щойно звареної запашної кави, морського повітря в легенях, посмішки незнайомої людини, приємної зустрічі старого друга?" - спитаєте ви.

То все - приємні бонуси. В Пеклі теж діють знижки, акції та "щасливі години".

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Олександра Ординська
Олександра Ординська@cas_sandra

Металева Пані з присмаком кави

11Довгочити
214Перегляди
6Підписники
На Друкарні з 5 лютого 2024

Більше від автора

  • Фіолетові плями

    Наче, ось... бери і насолоджуйся, чого стримуєш себе? Але швидкоплинність життя, як і передчасне цвітіння бузку на початку квітня, б'є боляче.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія

Це також може зацікавити:

  • Практики, медитації і квантові стрибки

    Медитація - це не техніка та не мета сама по собі. Вона - наслідок гострої потреби залишитися один на один з Творцем, поговорити з Ним, відчути свою душу і з’єднатися з Вищим. Коли у вас є намір зрозуміти себе і свій шлях, пізнати Бога в собі, тоді медитація стає живою і глибокою

    Теми цього довгочиту:

    Бог
  • Відсутність думки

    Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - це втеча.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Міт і тут-буття-естетика

    Мені здається, ми досі не оцінили того, що маємо. Насамперед мистецтва — ні літератури, ні музики, ні кінематографу... У нашій свідомості відсутнє відчуття традиції, спадковости справи. Все побудовано якось уривчасто і неправдоподібно.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (1)

Погоджуюся.

Це також може зацікавити:

  • Практики, медитації і квантові стрибки

    Медитація - це не техніка та не мета сама по собі. Вона - наслідок гострої потреби залишитися один на один з Творцем, поговорити з Ним, відчути свою душу і з’єднатися з Вищим. Коли у вас є намір зрозуміти себе і свій шлях, пізнати Бога в собі, тоді медитація стає живою і глибокою

    Теми цього довгочиту:

    Бог
  • Відсутність думки

    Раніше моєю найбільшою цінністю були думки. Чому раніше? Зараз теж. Проте тепер їх нема. Треба це визнати. Мій спосіб життя - це втеча.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Міт і тут-буття-естетика

    Мені здається, ми досі не оцінили того, що маємо. Насамперед мистецтва — ні літератури, ні музики, ні кінематографу... У нашій свідомості відсутнє відчуття традиції, спадковости справи. Все побудовано якось уривчасто і неправдоподібно.

    Теми цього довгочиту:

    Література