Фіолетові плями

Як і мій кіт, я спочатку пручаюсь, перед тим, як піти на вулицю, а потім опісля нервового одягання повідця, валяюсь на траві та з неприкритою цікавістю роздивляюсь світ, який ховався від мене з лютого. І мене вже тільки з певною силою вдається затягти додому. Не можу натішитися ароматом бузку, який росте у мене під вікном, який буяє своєю нахабною красою і своїм ароматом буквально роздирає мої ніздрі. Наче, ось... бери і насолоджуйся, чого стримуєш себе? Але швидкоплинність життя, як і передчасне цвітіння бузку на початку квітня, б'є боляче. "Скільки можна вже втікати?" - питаю себе. Замкнене коло - чим дужче ховаюсь в тіні, тим менше болю, хоча і плями фіолетового з вікна дедалі ріжуть очі. Але і життя проходить. І сам бузок колись відцвітає.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Олександра Ординська
Олександра Ординська@cas_sandra

Металева Пані з присмаком кави

85Прочитань
1Автори
5Читачі
На Друкарні з 5 лютого

Більше від автора

  • Що спільного між коровою та тюльпанами?

    Сайт знайомств. Два приємних побачення. Посмішки. Жарти. Багато метеликів. Магія. Напередодні Нового Року. Привітання. Новий рік. Тиша. 2 місяці. Березень. З'являється:

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Mamy Blue / Туга за мамою

    Мені п'ять. Ти щось строчиш на швейній машинці. Звуки ножиць мене мурашать. В нашій квартирі на культовому магнітофоні “Маяк” грає касета з піснями Хуліо Іглесіаса. Одна з них - Mamy Blue. Пісня про людину, яка пішла на край світу шукати себе...

    Теми цього довгочиту:

    Есе
  • «Мій сусід - шизофренік»

    Глава 5. І от наче, можеш дотягнутися до того вікна, що майже попід стелею, з якого ледве-ледве пробивається сонячне світло, але вибратися назовні не можеш – вікно занадто вузьке для твого довгого кістлявого тіла.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається