Біжи ж
Мій метаболізм
Ноги водять зверхньо
Коли руку підняти, я не встиг
На людське благо
Щоб світ - ні каплі не змінив
Біжи ж
Мій метаболізм
Ноги водять зверхньо
Коли руку підняти, я не встиг
На людське благо
Щоб світ - ні каплі не змінив
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
Відстоюю непопулярну серед інвесторів, але як на мене дуже важливу світоглядну думку, про важливість створювати можливості інвестування у своїй країні, інакше нічим не відрізнятимемось від корпуціонерів, яких з валізами повних грошей ловлять на кордоні.
Про індоєвропейську спадщину в українській мові ми вже поговорили. Тепер на черзі спільнослов’янські та власне-українські слова
Відстоюю непопулярну серед інвесторів, але як на мене дуже важливу світоглядну думку, про важливість створювати можливості інвестування у своїй країні, інакше нічим не відрізнятимемось від корпуціонерів, яких з валізами повних грошей ловлять на кордоні.
Про індоєвропейську спадщину в українській мові ми вже поговорили. Тепер на черзі спільнослов’янські та власне-українські слова