Біжи ж
Мій метаболізм
Ноги водять зверхньо
Коли руку підняти, я не встиг
На людське благо
Щоб світ - ні каплі не змінив
Біжи ж
Мій метаболізм
Ноги водять зверхньо
Коли руку підняти, я не встиг
На людське благо
Щоб світ - ні каплі не змінив
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Одна таблетка для того, щоб встати з ліжка, і ще одна таблетка щоб піднести в темряві телефон до обличчя, ще одна - щоб відписати усім, кого ігнорувала днями. І ще одна таблетка, щоб сісти і подумати над тим, навіщо я з*їла першу таблетку і навіщо мені було вставати з ліжка.
Одна таблетка для того, щоб встати з ліжка, і ще одна таблетка щоб піднести в темряві телефон до обличчя, ще одна - щоб відписати усім, кого ігнорувала днями. І ще одна таблетка, щоб сісти і подумати над тим, навіщо я з*їла першу таблетку і навіщо мені було вставати з ліжка.