Хто така Ірина Кременовська?
Ірина Кременовська — керівниця «Інституту економіко-правових досліджень» та головна редакторка видань «Вільне слово» і «Говори». У публічному просторі та соцмережах вона позиціонує себе як «фахівець з національної безпеки і протидії деструктивним культам».
Однак журналістське розслідування виявило чимало суперечностей навколо її діяльності:
Сумнівна експертність: У відкритому доступі відсутні будь-які її наукові роботи чи правові експертизи з релігієзнавства чи боротьби з культами, а сама вона не змогла чітко підтвердити свій рівень і співпрацю з державними структурами (зокрема з РНБО).
Пропаганда російських методів: Сама термінологія «боротьби з деструктивними культами та сектами» у тому вигляді, в якому її просуває Кременовська, відсутня в українському законодавстві чи європейській практиці. Вона повністю копіює методи російського сектознавця Олександра Дворкіна та організації РАЦИРС, які використовуються для ідеологічного впливу та дестабілізації релігійної сфери.
Про те, як «експертка» намагається обґрунтувати свою діяльність, чому її аргументи викликають подив у фахівців та як пройшла її розмова з журналістами, дивіться та читайте в інтерв'ю нижче.
Цей текст інтерв'ю та супровідний матеріали взято зі статті
На ваших публічних сторінках у фейсбуці можна побачити сліди боротьби з релігійною сектою „Ашрам Шамбали“, розкажіть, як ви вийшли на цю секту, ви самі знайшли їх чи до вас звернулися постраждалі, учасники секти?
— Я не буду про це говорити.
— Але чому, це публічна інформація стосовно вашої професійної діяльності, яку я знайшла на ваших публічних сторінках за найближчий час. Це перше, що взагалі я побачила на вашій сторінці. Скажіть одразу, ви захищаєте Ашрам Шамбали?
— Ви фахівець з національної безпеки з питань протидії деструктивним культам. Де ви навчалися і де проходили підготовку?
— Я орієнтувалася на практику і досвід Лео Джозефа Раяна і Стівена Алана Хассена. Чому ви ставите таке питання?
— А ви вбачаєте в цьому питанні щось ненормальне?
— В Україні не існує таких шкіл. Я у своїй діяльності орієнтуюся на цих людей.
— Ви були знайомі з ними особисто?
— Ні.
— Тобто ви хочете сказати, що ніколи не бачилися зі своїми наставниками, ніколи не сиділи з ними за одним столом, але вважаєте себе їхньою послідовницею? Ви ніколи з ними не спілкувалися, і вони про вас не чули?
— Якби ви цікавилися цим питанням, то ви б знали, що ці люди так само, як і я, з власної ініціативи займаються і займалися боротьбою з сектами. Стівен Хассен — публіцист, він написав безліч книг про те, як допомагати людям, які потрапили у секти, а Лео Джозеф Раян був конгресменом і був убитий у 1978 році в боротьбі з сектами.
— Як з'явилося поняття протидії деструктивному культу на території України?
— Це сталося, коли розвалився СРСР наприкінці 80-х — на початку 90-х.
— Коли ми згадуємо про 90-ті та появу певного нового інформаційного контексту в Україні, чи можемо ми згадувати про пана Дворкіна, який саме в цей час приїхав зі США та почав провадити свою антисектантську боротьбу?
— А я так розумію, що ви у своєму інтерв'ю хочете підвести до того, що я проваджу ідеологію Дворкіна, що не треба чіпати ніякі псевдорелігійні організації, що той, хто їх чіпає, є „рашистом“, „ідеологом руського міру“ та самозванцем.
— На вашій сторінці у фейсбуці зазначено, що ви фахівець з національної безпеки, саме з питань протидії деструктивним культам?
— Я займаюся науковими дослідженнями у сфері права і питань, пов'язаних з економікою.
— Але у вас на публічній сторінці написано, що ви фахівець саме з протидії деструктивним культам.
— А що вам не подобається? Я захистила дисертацію з питань національної безпеки. Сполучник „і“ [і протидії деструктивним культам], я можу вписати ще: спеціаліст із господарського права і господарсько-процесуального права, яке я дуже люблю і поважаю, а ще я займаюся проблемами тарифного регулювання в енергетиці, питаннями альтернативної енергетики, утилізації побутових відходів. Я ж не можу прямо все сказати, чим я займаюся, в одній строчці, обмеженій кількістю знаків.
— Але ви чомусь написали саме „протидії деструктивним культам“. Можливо, є якийсь пріоритет у вашій науково-дослідницькій діяльності?
— Я маю право. Кожен має право писати, що завгодно. Я написала, щоб було зрозуміло.
— Що ви знаєте про інститут „Фекріс“?
— Наразі нічого, але якби мова йшла про аналіз європейського досвіду, то я б підготувалася.
— Чи розробляли ви якісь методичні документи стосовно протидії релігійним культам і чи були спроби впровадити їх у держапарат в Україні, щоб зробити свою діяльність ефективнішою?
— „Критерії розмежування релігійних організацій і деструктивних культів“. Ми цю статтю відправляли до Міністерства культури, бо там опікуються питанням релігій та національностей, і до Верховної Ради, і, можливо, ще до якихось структур.
— Чи не думали ви отримати науковий ступінь з релігієзнавства, оскільки ваша діяльність усе ж таки лежить і у площині релігієзнавства?
— В мене є ступінь кандидата юридичних наук і атестат старшого наукового співробітника з господарського права, мені не потрібні додаткові регалії. Подивіться на поліцейських та на юристів, які займаються реєстрацією релігійних організацій, вони не релігієзнавці.
— Але ж ви не поліцейський, ви займаєтеся дослідницькою діяльністю та розробкою методичних матеріалів?
— Те, що в мене є кандидатська з права — мені достатньо. Я зірок з неба не ловлю.
Робіть висновки самостійно…
