Якщо захочеш піти, я не обертатимусь, щоб дивитись, чи ти також обернешся
У випадку навмисного забуття - будь певен, ніколи більш не отримаєш права повернення
Вирву з коренем із усіх кімнат
Іменую тебе брудом, пилом та цеглою
Зводитиму тебе з розуму катуванням цимбал, навмання влаштую емоційні репресії
Я, присягаюсь, була всюди, де ти бував. Я ходила твоїми кроками, говорила твоїми словами, бачила твоїх демонів і кожен з них визнавав мене своїм пеклом
Я пролізу тобі під шкіру, заміню повітря твоїм легеням
Я залізу у голову, змушу битись за моїм тактом і в моєму темпі серце
Змушу його обливатись моєю кров'ю і лиш за моїми твердженнями
Я пролізла тобі під шкіру, я бачила твою темряву - я розтрощу тебе, немов гілля троянд узимку - в пеклі без мене мерзнеш
Я бувала всюди, де ти бував
Я ніколи не бачила світла, тому - як ти - закохалась у темряву
Говорила вперто, змучено хитала головою, відверталась і оберталась, змінювала маршрут, знов повертаючись до усіх можливих точок неповернення
– «Я визнаю тебе»