В пеклі без мене мерзнеш

Якщо захочеш піти, я не обертатимусь, щоб дивитись, чи ти також обернешся

У випадку навмисного забуття - будь певен, ніколи більш не отримаєш права повернення

Вирву з коренем із усіх кімнат

Іменую тебе брудом, пилом та цеглою

Зводитиму тебе з розуму катуванням цимбал, навмання влаштую емоційні репресії

Я, присягаюсь, була всюди, де ти бував. Я ходила твоїми кроками, говорила твоїми словами, бачила твоїх демонів і кожен з них визнавав мене своїм пеклом

Я пролізу тобі під шкіру, заміню повітря твоїм легеням

Я залізу у голову, змушу битись за моїм тактом і в моєму темпі серце

Змушу його обливатись моєю кров'ю і лиш за моїми твердженнями

Я пролізла тобі під шкіру, я бачила твою темряву - я розтрощу тебе, немов гілля троянд узимку - в пеклі без мене мерзнеш

Я бувала всюди, де ти бував

Я ніколи не бачила світла, тому - як ти - закохалась у темряву

Говорила вперто, змучено хитала головою, відверталась і оберталась, змінювала маршрут, знов повертаючись до усіх можливих точок неповернення

– «Я визнаю тебе»

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
особлива
особлива@kaerris

звичайна особлива скатертина

347Прочитань
0Автори
7Читачі
На Друкарні з 1 липня

Більше від автора

  • Зростатися

    Чи може рухатись та кінцівка, що завжди була лиш чиїмось продовженням?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Я – пограбований дім

    Раптова сповідь перед дзеркалом о третій ночі (чи то вже ранку), останні крапельки валер'янки та трохи сліз

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Під шкірою

    Чергова спроба розповісти у віршовій формі те, що дуже страшно розповідати усно

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Кого визнаєте?

Вам також сподобається