Буду тією людиною, яка не у захваті від «Дома у волошковому морі» Т. Дж. Клюна, бо історія хоча і мила, є нюанси. Спробувала розписати чому так
Анотація від видавництва:
Управління магічної молоді відстежує усіх дітей із надприродними здібностями, намагаючись, утім, їх контролювати, утримуючи в притулках подалі від пересічного люду. Один із таких — найзагадковіших — притулків причаївся на острові Марсіяс серед неозорого океану. Саме сюди командирують Лайнуса Бейкера з інспекцією найвищого рівня секретності. Інспектор натрапляє на дітей в подобі духа лісу, гномиці, віверна, пса-перевертня… Та попри незвичну зовнішність, яка насторожує, ба навіть відлякує звичайних людей, у душах цих створінь зростають і плекаються людяність, чуйність і доброзичливість, яких так бракує у сьогочасному жорстокому й прагматичному світі. Утім це ще не всі дивацтва цього загадкового притулку. Інспектор Лайнус іще має довідатися, що криється за дверима закинутого підвалу та які таємниці приховує директор притулку Артур Парнас, який хвацько зодягається у строкаті костюми та картаті шкарпетки, що постійно визирають із черевиків. «Дім у волошковому морі» — це сучасна феєрія, яка невимушено наштовхує на роздуми про природу добра і зла, про муки вибору, про щастя, несправедливість і норми, накинуті нам іншими.
В цілому я можу сказати, що книга дійсно мила, є кумедні діалоги і взагалі вона просякнута ідеєю толерантності до всіх, а також морем, любовʼю та добротою. І це чудово.
Але так вже вийшло, що я знала трохи контекст і читаючи помічала дрібнички, що викликали у мене питання.
Сама історія довго розкачується і початок здається написаним дуже простенькою мовою. Хоча тут можливо питання до перекладачів та редактора, а не до автора. Бо бачила порівняння з оригіналом і в нашому перекладі є викинуті речення. Так, вони маленькі і здаються незначними, але дають динаміку розвитку почуттів та взаємодії між персонажами.
В історії є антиутопічна складова, хоча вона тут просто фонова. Оці всі плакати «Я БАЧИВ ЩОСЬ - Я КАЖУ ЩОСЬ!» та системи контролю за магічними людьми. До речі, деякі моменти згадані дуже мимохіть, але з них можна зробити цікаві висновки. Так стає відомо, що наглядають не тільки за магічними дітьми, а й за магічними дорослими також. Чи буде розвиток цього напрямку сюжету? Ні.
Та і взагалі по тексту розкидано багацько гачечків на глибину історії, але по факту всі вони ведуть в нікуди.
Головний герой типова «маленька людина». Гарно робить свою роботу, але далі носа не дивиться. Йому здається що виконання інструкцій дозволяє йому вважати, що він допомагає дітям. Хоча в принципі його не цікавить подальша доля вихованців тих притулків, що він інспектує, адже достатньо чітко слідувати написаним правилам і можна повертатись додому, до своїх соняхів та кицьки. Так, у нього в результаті є розвиток як особистості, але розвиток цей ну дуже передбачуваний і для мене виявився прописаний поверхнево.
Хоча «Дім у волошковому морі» це казка, мене зачепив контекст створення.
Клюн, з його слів, хотів показати, що всюди є місце доброті і саме доброта є центральною темою історії - і це дійсно так.
Але як серед джерел натхнення назвав Облаву шістдесятих. (Був такий період коли забирали дітей корінного населення в Канаді з метою віддати їх в білі сімʼї).
Я прекрасно розумію, що джерело натхнення ≠ фінальний результат, бо зазвичай форма та сенси проходять довгий шлях між цими точками, але я не можу не думати про сказане автором і не проводити паралелі з нашою реальністю.
Тобто хтось, через умовні 30-40 років, почитає про сьогоднішню війну в Україні, про те як рф вивозила дітей (в травні було офіційно відомо про 19 393 дитину) і вирішить, а чому б не написати книгу, в якій доброта все перемагає. Ну бо вона (доброта) все ж змінює і дозволяє пробачити.
Чи буду я згодна з такою книгою, знаючи від чого відштовхувався автор? Навряд.
Замість висновку. Якщо вам хочеться милої доброї історії - то «Дім у волошковому морі» може стати вашим вибором і скоріш за все дійсно отримаєте від нього задоволення.
Але це точно не ідеальна історія, бо в ній є недоліки, особливо якщо ви любите помічати і аналізувати деталі.
Більше моїх відгуків та різних навколокнижкових новин на телеграм-каналі 🐉Книжковий Дракон
