Серджіо Топпі народився в 1932 році у Мілані, Італія. Був ілюстратором та автором коміксів. Мав дуже впізнаваний характерний стиль, його неймовірна графіка деталізована та незвична, зображення виходять за рамки та наче перетікають одне в одне. Майже всі історії Топпі чорно-білі, що тільки додає їм шарму та підкреслює майстерність.
Українському читачу цей ілюстратор знайомий по збірці мальованих історій «Шараз-Де», інші збірки автора, на жаль, поки що не перекладали, але я щиро на це сподіваюсь.
Будучи самоучкою, розпочинав свою карʼєру як ілюстратор реклами, працював карикатуристом в журналі «Candido», а також створював малюнки для дитячих енциклопедій, які вручали в якості призів у різних рекламних компаніях.
Поступово Топпі знайшов свій стиль і чим більше зростало його вміння малювати, тим важливіше ставало отримати контроль і над самою історією.
Першою такою спробою стала робота в щомісячному виданні «Alter Alter» - в якості експерименту ілюстратор взявся за авторський переказ семи найменш відомих казок Шараз-Де (Шехерезади), які вона оповідала щоночі щоб прожити ще один день. Надихнувшись «1000 і 1 ніччю» Топпі вдалося зберегти неповторну східну атмосферу та настрій, але при цьому створити щось зовсім своє. «Шараз-Де» називають однією з головних робіт автора.
Згодом для журналу «Orient Express» він створив Колекціонера - історію про пригоди хитрого мандрівника у часі, що полює за різноманітними артефактами. Саме Колекціонер став єдиним постійним персонажем Топпі, про якого він зробив цілу серію коміксів.
Ілюстратор вмів об’єднати в одному зображенні деталі так, щоб вони розповідали історію, доповнювали одна одну та розкривали додаткові подробиці. І все це через самою графікою, без використання кольору чи додаткових написів.
Топпі один з найвідоміших італійських новаторів, він відійшов від класичної структури комікса, від необхідності структурувати та організовувати сторінку з рамками та сітками.
Замість цього використовував нестандартне розкадрування, де зображення перетікають одне в одного, мають спільні риси, а за рахунок різноманітності ліній, штриховки та балансу деталей створював унікальну композицію яку хочеться роздивлятись.
Починаючи з 1994 постійно співпрацював з французьким видавництвом «Mosquito», результатом чого стало видання 22 книг.
На жаль, його імʼя було маловідоме серед англомовних шанувальників коміксів. Першим графічним романом, що видали англійською став «Шараз-Де» і відбулось це вже після смерті ілюстратора в 2012 році.
Топпі надавав перевагу роботі над окремими самостійними проєктами та короткими історіями і не хотів бути привʼязаним до одного персонажу (виключенням став Колекціонер), хоча це могло б принести йому більше популярності на американському ринку.
Тим не менш він отримав декілька замовлень і від англомовних видавців: створив пʼять обкладинок до Marvel 1602: New World, біля десяти коміксів для британського щотижневика «Tell me why», а також намалював портрет Алана Мура для книги Гері Спенсера Мілліджа «Alan Moore: Portrait of an Extraordinary Gentelman»
Топпі був захоплений тим, щоб не повторюватись, а постійно кидати виклик та оновлюватись, називав сторінки для малювання полем битви і з честю виходив з неї переможцем.
Більше моїх відгуків та навкокнижкових новин можна знайти в телеграм-каналі Книжковий Дракон
