Антиутопія. Світ, який ніколи не існував, але можливо стане нашим майбутнім, якщо не бути досить обачними. Він здається таким абсурдним, але в той самий час виникають запитання…
А що якщо вже частина цієї історії правда, деякі вислови та думки? Що якщо частина з нас вже не належать самим собі? Що якщо вже існує такий світ, але за кордонами нашої держави?
Минуле - це лише записи і як легко їх змінити, переконати людей, що все було не так, як було. І взагалі памʼятати, думати, аналізувати те, що відбувається- злочин, за яким очікуються катування і врешті-решт смерть.
Існує лише Партія, вона є вічною, непереможною і інакше бути не може. Особистості є загрозою для системи. Вони не виживають, їх ламають, так як цього вимагає Партія.
Але чи це можливо? Чи може людина зріктися всіх своїх цінностей? Зрадити найдорожче?
- Чому ця книга була заборонена/досі заборонена в деяких країнах?
- « Багато знати шкідливо. А багато думати - смертельно»…
«Я розумію ЯК, але не розумію НАВІЩО?»
«Колись партія скаже, що двічі по два - пʼять, і в це доведеться повірити. Вони обовʼязково рано чи пізно так учинять: цього вимагає логіка їхньої позиції.»
«Якщо ти відчуваєш, що лишатися людиною варто, хай навіть це і не принесе жодного результату, то ти їх переміг.»
