Напевно в жодному конфлікті у світі БПЛА різних типів не використовувалися так активно обома сторонами конфлікту, як це відбувається у ході війни в Україні.
Я не беру до уваги використання БПЛА американцями в Іраку, Афганістані та Сирії – таліби на БПЛА хіба що після дози героїну можуть політати, там правда і в космос можна полетіти.
А якщо серйозно, то надто різний технологічний розвиток та забезпеченні між американцями та вищеперерахованими країнами.
І не беру до уваги конфлікт між Азербайджаном та Вірменією у Нагірному Карабаху. Азербайджанці останнім часом дуже активно закуповували БПЛА в Туреччині та Ізраїлі, і в цілому не прогадали, Байрактари показали себе дуже чудово, як в принципі і на початку 2022 року в Україні.
Пропоную в цій статті вивчити питання підходу росії до розвитку БПЛА та їх використання для ударів по нашій інфраструктурі та військовій техніці, які БПЛА застосовуються, їх ефективність тощо.
Одразу скажу, що не буду заглиблюватися детально у характеристики та конструкцію БПЛА, оскільки не хочу перевантажувати Вас, дорогі читачі, цією інформацією, тим паче її легко можна знайти у відкритих джерелах.
Росія почала методично підходити до розвитку БПЛА та їх використання, навіть запровадивши зміни у освітню програму.
У серпні 2023 року компанія UAVProf повідомила про створення цифрового полігону для відпрацювання навичок управління безпілотниками, який розрахований на одночасне навчання до 100 тис. користувачів.
Розробники компанії UAVProf створили професійний цифровий полігон для відпрацювання навичок пілотування дронів у різних умовах та для вирішення різних завдань. Виробники дронів зможуть інтегрувати у платформу власні моделі безпілотників
В Університеті "Синергія" з'явиться факультет безпілотних технологій. Абітурієнти зможуть вступити на програму очного навчання у бакалавраті за напрямом підготовки «Мехатроніка та робототехніка» з профілем «Експлуатація та обслуговування безпілотних робототехнічних авіаційних систем» вже у 2023 році.
До шкільної програми з початкової військової підготовки для 10–11-х класів буде включено вивчення основ управління та застосування БПЛА. Відповідна інформація 21 серпня є на сайті Міносвіти росії.
У робочій програмі курсу зазначено, що учні повинні мати уявлення про особливості застосування БПЛА на полі бою. Крім того, учні вивчатимуть ведення розвідки місцевості за допомогою безпілотників та дізнаються алгоритм протидії цим засобам супротивника. Також, згідно з програмою, старшокласники повинні вміти виконувати практичні дії з управління БПЛА.
Як ми можемо бачити, росіяни вирішили підійти комплексно до питання застосування БПЛА.
Тепер перейдемо безпосередньо до БПЛА, які типи існують, хто ї виробляє, тощо
Зазвичай безпілотники розділяють за рівнем потреби:
- тактичні (взвод, рота, батальйон)
- оперативно-тактичні (батальйон-бригада)
- оперативні (бригада або з’єднання бригад)
- оперативно-стратегічні та стратегічні (армійські корпуси, Генштаб)
І от найбільший дефіцит що у росіян, що у нас, складає саме перший тип, оскільки їх потрібно найбільше і вони фактично розхідний матеріал, як патрони чи гранати, тому зазвичай використовуються DJI чи Autel, що в принципі виправдовується значною економією, або дрони кустарного виробництва.
Проте останнім часом Китай починає вводити обмеження на продаж цих безпілотників Україні та Росії, принаймні декларує такі наміри, але ніхто не відкидає контрабандний продаж.
Найбільшим виробником ударних та розвідувальних БПЛА в росії є група компаній ZALA Aero, яка постачає системи БПЛА для декількох секторів російського уряду, включаючи Міністерство оборони, а також виграла контракти на постачання БПЛА в інші країни. Власні конструкторські та виробничі проекти компанії включають різноманітні системи, пов'язані з проектуванням, виробництвом та експлуатацією БПЛА, включаючи автопілоти, планера, механічні та пневматичні катапульти, пускові установки, корисне навантаження та комунікаційні технології.
Компанія виробляє сумнозвісні Ланцети-1 та Ланцети-3, які створюються із композитних матеріалів, завдяки чому є малопомітними для радарів. X-подібні крила дозволяють завдавати точних ударів і безпілотник здатний практично прямовисно спікувати на ціль. Дальність дії до 40 км.
Типовими цілями для "Ланцету" є командно-спостережні пункти та скупчення живої сили, а також гаубиці, комплекси ППО, станції радіолокації, бойові машини, РСЗВ.
Відеоролики з успішним використання Ланцетів доступні у відкритих джерелах у значній кількості.
При вазі в 12 кілограмів "Ланцет" залежно від виду цілі, що вражається, несе бойове навантаження масою 3 або 5 кілограмів. Як правило, вона буває трьох типів: осколково-фугасна, кумулятивна або термобарична.
Під час польоту його можна спрямовувати координатами GPS або вручну, щоб прицілитися за допомогою електронно-оптичного та телевізійного блоку наведення.
Модифікована версія дрона — Lancet-3 — може вражати навіть танки, але її потужності не вистачить, щоб пробити лобову броню танка. Водночас Lancet-3 достатньо маневровий, щоб підлітати до менш захищених боків. Максимальна ефективна дальність БпЛА становить приблизно 30-40 км, що дорівнює дальності артилерії, яку вони здатні вивести з ладу.
Ланцети були прийняті на озброєння в 2020 році, а у 2021 році росіяни тестували їх у Ідлібі, в Сирії. Орієнтовна вартість Ланцету-3 близько 35000 доларів США, що значно дешевше ніж військова техніка, яку він вражає.
Наразі Україна не має достатньо ефективних засобів для системної протидії «Ланцетам», однак військові починають використовувати звичайну господарську металеву сітку. У такому разі «Ланцет» або не вибухає, бо заплутався, або вибухає, але через відстань від сітки до ураження менше.
Також Ланцет використовує один із видів частот, який відстежується за допомогою приладу-аналізатора. Принцип дії антидрону полягає у зчитуванні сигналу, який видається безпілотником Ланцетом, коли виконує політ. Частота роботи БПЛА лежить у двох діапазонах, тому на екрані пристрою графічно зображується зміна цієї частоти. Тому запобігти попаданню дрона-камікадзе Лансет можна на відстані від 5 км. Розробники БПЛА Ланцет стверджують про протилазерний захист дрону, але випадки збиття цих безпілотників нашими військовими не поодинокі, в тому числі і з простої стрілецької зброї.
Мінусом Ланцетів є малий часовий ресурс – час знаходження в роботі близько 40 хвилин, тобто він не підходить до проведення довготривалих польотів.
Також є необхідність його роботи в парі з розвідувальними БПЛА накшталт Орлан-10 чи Форпост, які розвідують території вишукуючи цілі. Про дані безпілотники я розповім у другій частині статті. https://drukarnia.com.ua/articles/viina-droniv-v-ukrayino-rosiiskii-viini-chastina-druga-i8jH9
Підписуйтесь на телеграм канал “Піксель News“
