Випробування для Емми,або напевно Хенкі був правий. Частина ДЕВ’ЯТА. Пліткар Сем.

Пліткаря Сема знали не менше ніж повара Тома. Пліткарством Сем займався професійно. Наприклад,знаючи якусь новину і знаючи кому ця новина може бути цікавою, він ішов до них. Там розказував ту новну,але взамін вивідув щось нове. Знову думав кому це нове може пригодитись і йшов до них,і так далі. Тому коли Сем опинився у нашому кубрку всі ми знали,що зараз він розкаже щось цікаве,але також ми знали,що він заодне прийшов і щось вивідати. На цей раз пліткар Сем був надзвичайно стривожений,так що нам прийшлось навіть його трохи заспокоювати.

-Ви знєте хто до вас сюди приходив недавно ?-почав Сем-

-Сам Менінгтон!

-Семе,хто такий Менінгтон ?

-Ви не знаєте хто такий Менінгтон ?

В носі корабля уже ставки ставлять на Менінгтона і Володю. Менігтони колись розбагатіли на чаї. Ще коли Індія була колонією Великобританії,пра-пра якийсь там дід Менігтона почав привозити чай з Індії в Англію і так розбагатів. З покоління в покоління цей бізнес розвивався і потім навіть і в Європі Менінгтони продавали свій чай. А тепер старий Менігтон хоче вийти на ринок в штатах. Зараз він,Менігтон,на цьому кораблі пливе у США,відкривати бізнес уже в штатах і крім старого Менігтона з ним пливе його жінка і син,який заручений з цією Еммою. Емма теж пливе не сама. З нею її батьки і якась мулатка-подружка. По приїзді у штати старий Меніготон буде розпочинати новий бізнес,а його син і Емма будуть вибирати собі їхнє майбутнє житло і займатись організацією весілля. Батьки Емми тоже будуть жити тепер у США. Вони далеко не такі багаті як Менігтони,та батько Емми і старий Менігтон давні друзі, тому і познайомили своїх дітей і можливо ще якось посприяли цьому шлюбу. Всюди тільки і говорять,що якийсь матрос вкрав наречену Менігтона з під його носа,щей при всіх,на танцях,а всі знають правило на паромі?! І всі дивуються як цього моряка ще не звільнили і не згодували акулам. Та це ще нічо. Ходять слухи,що по приїзді в Нью-Йорк ця Емма хоче втекти з матросом. Але Меннігтон має гроші і зв'язки і матрос боїться залишатись у штатах,тому хоче втекти у Мексику.

-Ну що за дурниці ?! -обізвався я.

-Та я то знаю що дурниці,але слухайте,тут однин матрос сказав що не у Мексику збирається втекти парочка а саме на Аляску. Почались спори. Одні казали що у Мексику,інші на Аляску,поки не прийшов один боцман,який сказав що той матрос прийшов зичити у нього гроші,але не сказав на що вони йому,сказав тільки що гроші дуже потрібні,що це питання життя і смерті,але що це особисте і що він на друге плавання віддасть. Той боцман позичив,позичив якусь дуже велику суму,так що той моряку аж розчулився,потиснув йому руку,сказав може колись зустрінемся на Алясці,моргнув,похлопав по плечу і пішов далі зичити гроші. Тому очевидно,що парочка збираєтьс на Аляску,підсумував той боцман.

Але прихильники Мексики сказали що тепер ще більше переконались що парочка зібралась саме у Мексику,а не на Аляску. Тоді розлючений боцман вигукнув:

-Як в Мексику коли я щойно сказав що чув на власні вуха як він мені сказав- А-Л-Я-С-К-А ! Тоді прихильники Мексики відповіли,що той моряк дуже хитрий і щоб запутати свої сліди спеціально сказав Аляска і моргнув,саме моргнув,натякаючи боцману що він заплутує сліди,а боцман цього не розуміє. Тоді боцман і взагалі майже образився на "мексиканців" і пояснив що моряк моргнув тільки тому,що перед тим у кубрик залетіла здоровенна муха і з усієї сили попала матросу в око. Він своїм пальцем показав місце куди саме в око матросу попала муха. Муха попала в око з такою силою,що моряк аж скрикнув і боцман декілька раз намагався повторити звук яким скрикнув моряк. Але тут боцмана звинуватили в брехні і вигнали з кубрика.

Та віз і досі там. Суперечка тільки розгоралась з більшою силою. Одні казали що на Алясці холодно і який дурак туди поїде !? Другі казали, шо саме і тому він поїде на Аляску,бо всі будуть думати що там холодно і "який дурак туди поїде?"

Тут вже треба добавити мені,автору, дещо з боку,від себе,щоб у читача не сфомувалась думка що всі моряки страшеннно ласі до всіляких чуток і перекручування. Моряки до цього ласі не більше ніж пекері,перукарі чи сантехніки. У кожній группі людей є тверезомислячі люди,а є ті яким хочеться шику,блеску,сенсації і вони не находячи їх у реальності готові вигадувати їх,видаючи бажане за дійсне. А основа цих моряків,пекарів,перукарів і сентехніків- розумні,тверезодумаючі люди,та так як тверезодумаючі люди часто мовчать,бо вони зайняті думками і не можуть у цей час говорити,то чути лиш таких фантазерів,тому і складається хибна думка шо всі моряки були такими. Не всі,а тільки не величка кількість, як і у кожній будь-якій группі людей.

Нарешті,не витримавши цих фантастичних історій,встав один якийсь старший,поважний боцман. Він звинуватив молодняк що вони не знають життя,що насправді ніхто нікуди не втікатиме,що це буває тільки в якихось бабських романах,а насправді так як Менінгтон і моряк справжні джентельмени,то у них запланована смертельна дуель! А наполягала на цій смертельній дуелі сама Емма,і наказала щоб дуель була саме така,які були у 19 ст.,з секундантами ! Менігтон взяв у секунданти громила,а моряк старину Хенкі,але Хенкі потім відмовив так як сказа що він уже застарий для "таких штук",тому моряк вибрав в секундати повара Тома. І що Емма об'явила:

-Що хто виживе у цій смертельній дуелі той і стане її чоловіком !

-Не може бути,брехня! -хтось вигукнув.

-Чому не може бути ? -ображено спитав старий боцман.

- Не може бути по тій причині,що якщо вони себе одночасно застрелять обоє то з ким вона залишиться ?

Тоді інший голос викрикнув:

-Ще ніколи таке в історії не було щоб двоє одночасно застрелились,бо на дуелях,як відомо,стріляють по черзі. Перший стріляє той кого визвали,так як ображений Менігтон визвав моряка на дуель,то право першого пострілу у моряка. Якщо моряк вистрелить першим і вб'є Менінгтона,то як уже мертвий Менінгтон встане і вб'є свого вбивцю ?!

-А дуже просто !-відповів інший голос.

Моряк стріляє в Менінгтона і попадає йому в ліву руку,десь у запястя. Менігтон терпить,кров з руки тече,але ж у Менінгтона ще залишається цілими дві ноги,голова і одна рука. Він піднімає свою праву руку,кров з лівої капає-капає... Він цілиться у моряка,кров ти часом далі капає-капає... Він вистрелює в моряка і точним пострілом моряк падає мертвим на землю. Кров все капає-капає... Всі уже радіють з перемоги Менінгтона,але пройшовши декілька метрів,Менігтон від втрати крові теж падає і помирає. Ось як !

Всі подивились не довірливим поглядом на старого боцмана. Боцман задумався, почав чухати свої плечі,та тут же заявив,що і цей випадок передбачила розумниця Емма. Що вона дала обітницю,що якщо загинуть обоє дуелянтів ,то вона,Емма, у знак вічної жалоби за ними залишиться незайманою і піде в черниці.

Подобається

Коментувати

Надіслати

Поширити

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Фрай Фай
Фрай Фай@FraiFi

32Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 22 грудня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Камертон натхнення

    Ритмічний стукіт...Я відкриваю очі, сповнений рішучості. Відчуваю, як натхнення охоплює мене, наче потік енергії, що готовий вивільнитися на сторінках. Моя муза поруч, і я готовий слідувати за нею, куди б вона не завела.

    Теми цього довгочиту:

    Художній Твір
  • Лист до померлої бабусі

    Кульбаба, що витинається з-під асфальту узбіччя, викликає захоплення і всезагальних оплесків; за виноградним паростком на лозі прискіпливо стежать, і відтинають без жалю, якщо зав’язків грона не з’являється за червень.

    Теми цього довгочиту:

    Лист
  • “ Місто “

    У місті, де вуличні ліхтарі боролися з темрявою, я стояв на краю безодні, відчуваючи, як страх пронизує мою душу. Це місце, де реальність і фантазія перепліталися, де кожен крок міг стати останнім.

    Теми цього довгочиту:

    Проза

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Камертон натхнення

    Ритмічний стукіт...Я відкриваю очі, сповнений рішучості. Відчуваю, як натхнення охоплює мене, наче потік енергії, що готовий вивільнитися на сторінках. Моя муза поруч, і я готовий слідувати за нею, куди б вона не завела.

    Теми цього довгочиту:

    Художній Твір
  • Лист до померлої бабусі

    Кульбаба, що витинається з-під асфальту узбіччя, викликає захоплення і всезагальних оплесків; за виноградним паростком на лозі прискіпливо стежать, і відтинають без жалю, якщо зав’язків грона не з’являється за червень.

    Теми цього довгочиту:

    Лист
  • “ Місто “

    У місті, де вуличні ліхтарі боролися з темрявою, я стояв на краю безодні, відчуваючи, як страх пронизує мою душу. Це місце, де реальність і фантазія перепліталися, де кожен крок міг стати останнім.

    Теми цього довгочиту:

    Проза