я кохаю тебе так сильно, що без тебе не бачу життя, ніби сліпий мандрівник, що йде не відаючи куди і за чим. йде без мети та точки призначення, не знаючи що далі, і навіщо він йде, і хто зна, чи живий він взагалі, бо живий це коли маєш почуття, а він, здається, втратив їх разом з зором. коли серце б’ється в унісон з поривами вітру на одній з вершин Альп, з ударами хвиль об скелі біля Тихого океану, з громом десь у тропічних лісах Напо, та шаленим дощем у центрі виваженого Лондону. Він об’їздив весь світ у пошуках почуття, побував у всіх омріяних місцях, та чого вони варті, якщо вже очі його не побачать та серце не заб’ється з такою силою як колись.
я маю почуття, моє серце б’ється сильніше, коли бачу тебе, мої зіниці збільшуються та тонуть в твоїй прекрасній усмішці, коли твій погляд впадає на мене, мені хочеться літати. щоразу коли ти називаєш мене зіронькою, всередині мене перевертається все, я не можу повірити у щастя бути твоєю дівчиною.
я лиш буду тендітною квіткою, що розквітатиме у твоїх руках, зіркою, що сяятиме тобі з неба, теплим вітром, що обійматиме всього тебе, щасливим майбутнім з снів, що втілиться в реальність.
мені не потрібно Альп та Тихого океану, щоб відчути що ти- моє, весь світ зійшовся, аби ми з’явились в одне одного, кожен сантиметр мого тіла щодня відчуває твої теплі дотики, кожна частинка мого серця належить тобі, і буде належати аж до смерті, уся моя душа відкрита для тебе.
до зустрічі з тобою, я думала, що не покохаю нікого настільки сильно, вірно та віддано. вважала, що стосунки мені не потрібні, та розставляла приорітети, та при зустрічі тебе щось змінилось в мені, можливо щось навмисно улізло в мою підсвідомість, щоб змінити мене, та я тільки рада цьому. ти як промінь світла серед грози у тропіках Напо, такий же неочікуваний і настільки потрібний, що єдине моє бажання, щоб ти залишився зі мною до кінця, та кохаю мене сильніше всіх на світі, а я натомість обіцяю, що завжли буду поруч з тобою, ніколи та нізащо тебе не покину.
Твоя
