Вів ‘єн Майєр людина загадка. Ікона фотографії 20-го сторіччя яка з’явилась нізвідки і навіть не дізналась про це. Визнання прийшло до неї тільки після її смерті, але чи хотіла вона цієї слави та, чи була б їй рада? Однозначної відповіді ми вже не дізнаємось, тому нам залишається лише захоплюватись її талантом.
Історія популярності фотографки почалась у 2007, коли нічого не очікуючи, Джон Малуф придбав на сліпому аукціоні купу негативів. На той час він займався пошуками архівних та просто старих знімків Чикаго, і витягнув щасливий білет. В його руках опинились десятки тисяч негативів, які просто були відзняті, а проявлено було приблизно 5%. Тож, виходить що в цілому Майєр не бачила результатів своєї роботи. Можливо їй це і не було потрібно, хто знає. По собі, окрім величезної купи знімків, вона залишила багато непотребу. За згадками небагатьох хто її знав, вона любила збирати речі й не любила їх позбавлятися. Її квартира завжди була завалена газетами, книжками, іншими речами крізь які були прокладені невеличкі стежки якими можна було рухатись. Майєр любила володіти. Деякі дослідники її життя вважають це психічним розладом. Однак, це лише здогадки на які ніхто не може відповісти.
Все життя пропрацювавши нянею, на такій роботі де контакт з людьми багато значить, Вів ‘єн була досить відлюдкуватою. Вона не спілкувалась з сім’єю, не мала власних дітей. Вона часто змінювала роботу, оскільки намагалась бути непомітною в житті інших людей, проте ця цілеспрямованість, здається, була навмисною. Вона не потребувала інших людей, і намагалась не створювати причин з яких хтось міг потребувати її участі.
І якби не вищезгаданий щасливий випадок, її некролог у 2009 році був би просто пересічною згадкою про жінку яку ніхто не знав.
Що робить її роботи такими культовими?
Більшість фотографічної кар’єри, якщо це можна так назвати, Майєр провела в часи холодної війни. Це час великої напруги в суспільстві, зламу старих соціальних норм і побудови нових. І їй вдавалося їх фільмувати. Її стиль це одкровення людини, яка потрапила у вир часу, виривала моменти з часу і простору і карбувала на плівці.
Завдяки своєму неповторному баченню, вона змогла створити глибокий зріз суспільства в дуже крихкий період існування людства. В той час як популярні авангардисти США намагались епатувати публіку, Майєр робила репортаж дійсності без прикрас.
Окремо слід виокремити її автопортрети. Жінка, така захоплена фотографією зрідка дозволяла фотографувати себе, проте завжди була рада створити самостійне зображення.
Фотограф інтроверт. Фотограф загадка, якою залишиться навіки. Ось така була Вів ‘єн Майєр, такою і залишиться у світовому сприйнятті.