Візьміть парасольку як будете їхати в Нідерланди

Хліб, оселедець, цибуля та солоні огірки — я сподіваюсь, що автора цього поєднання смаків зарахували до лику святих. Або скажіть мені кращий спосіб познайомитися з Амстердамом.

Що там наступне з асоціацій про це місто? Coffeeshop? пішли в найвідоміші та найстаріші кофішопи: Green House, Barney’s coffee shop та The Bulldog. Настільки смачної кави я не куштувала за останні два роки, якщо не більше. Холодний фрапучино був ідеальний. Якщо цікавлять розцінки на конопель, то грам від 8€.

З кавою було приємно прогулюватися вулицями. Як їх уявляєш, так вони й виглядають. Бруківка, мости, вузькі проходи, дома з трикутними дахами, рожеві фіранки подеколи закриті, а подеколи очевидно кимось зайняті. Вони відверто сильно розфарбовані і я схиляюся до думки, що не зі своїми грудьми. Квартал червоних ліхтарів не виглядає як просто 2 вулиці, що стоять поодаль міста, де страшно ходити (принаймні не в день) і, де коїться щось дуже-дуже жахливе. Ні, зовсім ні. Можна йти вулицею шукаючи заклад, де можна перекусити, звернувши в один з цих маленьких провулків і вже розглядати різноманіття жіночих тіл. Це не виглядає огидно, скоріше цікаво. На мій особистий смак, з усіх тих дівчат я б не подумала про вид її занять тільки про одну. Проста та симпатична, чи то я просто старомодна.

Мені подобалось дивитися на людей, вони сучасні та зациклені на собі, хоча допоможуть при потребі та будуть ласкаві., але як я можу таке стверджувати? Мені так здається, і мені просто хочеться це бачити в цих людях.

Вони не думають що про них подумають інші та не думать про інших. Хоча, я не можу залізти кожному в голову та подивитися що він/вона/вони думають про дівчину, яка вдягла чорний одяг в спеку.

Відмічу лепську архітектуру. Вона очевидно стара, але попри це може підлаштовуватися під сучасні потреби людей. Такий собі old money, очевидно стильний, але без вичурності.

Що спільного між пивом, кокосом, лавандою, медом та часником? Це все можна вдало поєднувати з сиром. Виявляється, що Нідерланди славляться сирами, і вони до біса хороші.

Місто маленьких машин, велосипедів та всіх можливих аналогів останнього. Скоріш за все, воно надто вузьке та затишне для позашляховиків чи швидких автомобілів.

Приємно спостерігати за Амстердамом. Можна піти до бережини та дивитися за кораблями, що особисто я знаходжу до нудоти не цікавим. Хоча й затин є і в місті, мені не здалося, що це дуже бурхливе місто, принаймні вдень.

Ніби кажуть, що Амстердам — місто розпусти. Мабуть? Мабуть. З 12 години дня до 5 години вечора в центральному кварталі я цього не помітила, тому ні підтвердити, ні спростувати не можу.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катерина
Катерина@rinn

114Прочитань
5Автори
3Читачі
На Друкарні з 26 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Чи живуть ще Чирські?

    Миколу Чирського називали «невтомним денді», він любив танго та фокстрот і мріяв про дванадцять синів. А ще – пережив угорські концтабори, поставив театр в окупованому нацистами місті й пів життя хворів на туберкульоз.

    Теми цього довгочиту:

    Культура
  • Увага до культурних відмінностей. Чому це важливо під час перекладу?

    Під час перекладу є безліч складнощів. Перекладачі мають враховувати граматику, термінологію, але не забувати про культурні відмінності.

    Теми цього довгочиту:

    Культура
  • Моє море

    Я вірю, що повернусь, що знову відчую під ногами колючі потріскані мушлі, зірву з дерева рум’яний персик, знову вдихну цей незабутній гіркуватий та гарячий аромат степу і знову привітаюся із морем, моїм морем… Але сьогодні мені залишаються лише фото у телефоні і спогади...

    Теми цього довгочиту:

    Спогади

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Чи живуть ще Чирські?

    Миколу Чирського називали «невтомним денді», він любив танго та фокстрот і мріяв про дванадцять синів. А ще – пережив угорські концтабори, поставив театр в окупованому нацистами місті й пів життя хворів на туберкульоз.

    Теми цього довгочиту:

    Культура
  • Увага до культурних відмінностей. Чому це важливо під час перекладу?

    Під час перекладу є безліч складнощів. Перекладачі мають враховувати граматику, термінологію, але не забувати про культурні відмінності.

    Теми цього довгочиту:

    Культура
  • Моє море

    Я вірю, що повернусь, що знову відчую під ногами колючі потріскані мушлі, зірву з дерева рум’яний персик, знову вдихну цей незабутній гіркуватий та гарячий аромат степу і знову привітаюся із морем, моїм морем… Але сьогодні мені залишаються лише фото у телефоні і спогади...

    Теми цього довгочиту:

    Спогади