Або навіщо Кремлю “експерти із сект” в Україні
«Поки вони називають це сектою — ти ще живий.
Коли почнуть називати тебе на ім’я, може бути вже пізно.»
— Клим Вернов
Вони не носять мундирів. Не стоять біля ґрат.
Але за їхніми словами зачиняються двері камери.
Їм не потрібно кричати «ворог народу». Вони кажуть: «деструктивне об’єднання».
Їхня зброя — термін. Їхня робота — підготовка суспільної свідомості до стигматизації.
Вони приходять не з проповіддю, а з вироком. В руках у них не свічка, а штамп. Їхній голос не втішає, він викреслює. Вони називають себе «борцями з сектами». Але насправді, це каральники в рясах, технологи ярликів.
Сьогодні ти читаєш, як Генпрокуратура вимагає ліквідувати волонтерський рух, що допомагає іншим, і, здавалося б, ця новина має викликати абсурд. Але вона закономірна. Бо в цій державі слово «допомога» стає загрозою, якщо ти не отримав на неї мандат від системи.
Навіщо Кремлю “сектоборці”?
Це проста технологія. Її коріння в радянському КДБ. Її оболонка релігійна. Але суть ідеологічна.
Оголосити групу людей «сектою» означає відключити їх від права бути почутими.
Назвати дослідження «маніпуляцією» означає перевести увагу з фактів на ярлик.
Навісити на волонтера слово «адепт» означає вивести його за межі громадянського суспільства.
https://iriney.ru/alfavitnyij-spisok/#letter_1
І для цього не потрібні слідчі. Потрібні «експерти».
Люди з дипломами, титулами і доступом до ефірів. Вони приходять не з істиною, а з формулюванням.
Мережа фахівців з ненависті
Можливо, ти ніколи не чув про РАЦИРС.
Але це не дрібна організація. Це мережа “центрів з вивчення релігій і сект”, пов’язана з великими церковними, силовими й адміністративними структурами.
Вони сидять у комісіях, пишуть «наукові» висновки, дають коментарі на телебаченні.
Їхні імена майже невідомі широкій публіці, але саме вони створюють ідеологічну броню для системи, в якій слово — злочин, думка — загроза, а віра — привід для експертизи.
Хто вони: Дворкін, Новопашин, Кременовська, Святогор?
Чому Генпрокурор РФ вимагає знищити волонтерів? Кому вигідно назвати допомогу людям “злочином”?
Ми спробуємо зрозуміти. Не для викриття. А для того, щоб, можливо, хтось ще, глянувши у вічі цьому лицемірству, побачив, де проходить його особиста межа.
Кременовська, Новопашин, Дворкін — вони формують легітимацію репресій.
Хтось очолює “антиекстремістські” ради. Хтось готує висновки на користь позовів проти волонтерів «АЛЛАТРА». Хтось «викриває» людей, яких ніколи не бачив.
Кого ж вони насправді бояться?
Волонтерів. Науковців. Інженерів. Людей, які нічого не просять, але багато показують.
Тих, хто каже:
«Подивіться, клімат змінюється — ось факти.»
А влада в істериці. Бо не може запропонувати нічого взамін. Окрім риторики. Погляду згори вниз. І запізнілого придушення.
Вороги без зброї
Ти чув, як волонтерів утримують у камерах.
Як їм забороняють дзвонити. Як проти них подають позови без жодного доказу.
Але все це не починається з наказу.
Все починається з ярлика.
З тієї самої експертизи, де сказано:
«Це псевдодуховна організація, що діє під виглядом допомоги.»
Під виглядом.. це їхній улюблений вислів.
Бо якщо визнати, що допомога реальна, доведеться визнати й те, що система сама давно нікому не допомагає.
Спостереження з порогу
Я не пишу це як учасник. Я пишу як той, хто вміє бачити повторювані візерунки.
Один із них особливо небезпечний:
Коли система втрачає легітимність, вона не реформується. Вона шукає тих, хто заважає їй стати забуттям.
І якщо ти питаєш, навіщо їй “сектоборці”, відповідь проста:
Щоб кожен, хто обрав бути людиною, а не інструментом, міг бути визнаний “небезпечним”.
Питання, яке залишається
Ти впевнений, що завтра не станеш “адептом” лише тому, що сказав правду вголос?
#суспільство #цензура #репресії #влада #сектоборці #АЛЛАТРА #правда #КлимВернов
