Маю на меті відновити звичку писати. Згадую часи, коли фіксував всі свої стани, роздуми, сни та асоціації. Коли робив естетичні колажі, дизайни закріплював музику. Якщо задуматися, то це щось на кшталт цифрового скрапбукінгу. Дуже медитативна форма відпочинку, навпіл з можливістю творчо передати певний епізод чи період з власного життя.
І повернути цю звичку тепер набагато складніше через відсутність місця для цього в інтернет-середовищі. Шкода, що немає платформи, яка б об'єднувала усіх людей зі схожими запитами. Без успішного успіху, освітніх цілей, маркетингу, тощо. Просто місце, де відпочиває душа. Де немає ніяковості за подібну “щоденникову” форму записів.
В принципі, нічого не заважає влаштувати свою “мачо-хлопчачу-кайфо-хату” у будь-якому місці, не зважаючи на те, наскільки це доречно.
Відчуваю, що врешті решт доведеться змиритися та адаптуватися до відносно нових реалій. Вже майже два роки проговорюю цю тему, але ж ніяк не знайду компроміс всередині своєї голови. Мене переслідує відчуття тотальної недоречності. З іншого боку, якщо є потреба у дивних заспокійливих звичках - то грішно собі в цьому відмовляти, враховуючи ситуацію, що в мене все ж таки хронічний стрес, який почав впливати на фізичне здоров'я.
Дуже довго робив вигляд, що все чудово. Та й зараз достатньо випадків, де радо знецінюю та замовчую все, що мене турбує.
Заберіть цю звичку та поверніть мені стару писати про особисте.
