Друкарня від WE.UA

Я буду вічно жити


Вони сказали, що я уже не тут:

Давно покинула цей світ.

Та це не так, я ще жива,

Я буду вічно жити.

І думать стали, що забула,

Як дихать, спать і міркувать.

Та це не так, я досі чую

Їх. Моїх коханих рідних.

Я досі маю страх, любов та відчай.

Я не забула, як кохать.

Я більш не встану, звісно,

Проте повстане та моя душа.

Я більш не закричу, я сил не маю.

Захочу встать-не встану.

Та ти, мій друже, таки борись

За правду, славу і свободу.

Вони сказали, що я уже не тут,

Не з ними. То є правда.

Давно покинула цей світ

Стара історія моя ота.

Та ти ще є. Ти ще живий.

Ти бачиш світ, вдихає дим,

Запалюєш вогонь ти боротьби

Проти запеклого антагоніста.

Живіть, любіть, ще поки є людина.

Допоки серце бʼється- все пройде.

Та не забудьте правду за плечима

Поразок, боротьби та перемог.

17.05.2024

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анастасія Мельничук
Анастасія Мельничук@meelny_a

poetry в серці

4Довгочити
94Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 5 жовтня 2024

Більше від автора

  • О друже вірний

    Звернення ліричного героя до друга

    Теми цього довгочиту:

    Дружба
  • Твої обійми

    Твої обійми-подих ночі.

    Теми цього довгочиту:

    Любов
  • Монастир

    Вірш про власну цінність навіть тоді, коли зовсім не віриш в себе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Чи керуеш ти своїм життям?

    Коли ти перестаєш бути пасажиром свого життя і розумієш, що вже давно сидиш за штурвалом? Чесні роздуми про відповідальність, страх і те, що змінюється, коли ти береш керування в свої руки. (Читати далі)

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • П’ятниця в масштабі року

    Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Чи керуеш ти своїм життям?

    Коли ти перестаєш бути пасажиром свого життя і розумієш, що вже давно сидиш за штурвалом? Чесні роздуми про відповідальність, страх і те, що змінюється, коли ти береш керування в свої руки. (Читати далі)

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • П’ятниця в масштабі року

    Прокинувшись зранку я не повірив своїм очам. Не може бути, щоб світ так сильно перемінився за ніч. Лише вчора я відчував тяглість і смуток, спостерігаючи вигорання оточуючого середовища - осінь. А вже зараз ця меланхолійна жовтизна змінилася білосніжним спокоєм

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання