Анастасія Мельничук
Анастасія Мельничук

poetry в серці

Монастир

На закинутих проявах часу

Побудую я свій монастир.

Буде він не перлиною краю,

А забутим тим словом сумним.

Я збудую смарагдові схили,

Заберу цвітотрав навесні.

Слово ясне здарую я лелі

Я той дім збережу від сумлінь.

ПоезіяЛюбов До СебеУкраїнська ЛітератураСамооцінка
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анастасія Мельничук
Анастасія Мельничук@meelny_a

poetry в серці

12Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 5 жовтня

Більше від автора

  • О друже вірний

    Звернення ліричного героя до друга

    Теми цього довгочиту:

    Дружба

  • Твої обійми

    Твої обійми-подих ночі.

    Теми цього довгочиту:

    Любов

  • Я буду вічно жити

    Вірш написаний після похорону давнього знайомого, якому було лише 17

    Теми цього довгочиту:

    Смерть

Вам також сподобається

  • Лілія Проценко
    Лілія Проценко@ss.psy

    Вони знають. Динаміка в групах.

    У тому, що окремий учасник групи (сім'ї, компанії, колективу) розповідає про себе, є речі, які однаково добре знають і він сам, і інші учасники групи - Я відомий. Є те, що він знає про себе, а інші ні - Я прихований. Є речі, які інші знають про нього, а він сам ні - білі плями.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • особлива
    особлива@kaerris

    Всі втратять всіх

    «Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Макс(ен)
    Макс(ен)@Radonchik

    Обриси Міста Аттили Могильного

    Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Лілія Проценко
    Лілія Проценко@ss.psy

    Вони знають. Динаміка в групах.

    У тому, що окремий учасник групи (сім'ї, компанії, колективу) розповідає про себе, є речі, які однаково добре знають і він сам, і інші учасники групи - Я відомий. Є те, що він знає про себе, а інші ні - Я прихований. Є речі, які інші знають про нього, а він сам ні - білі плями.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • особлива
    особлива@kaerris

    Всі втратять всіх

    «Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Макс(ен)
    Макс(ен)@Radonchik

    Обриси Міста Аттили Могильного

    Стаття(радше есе) досліджує поетичний образ Києва в творчості Аттили Могильного як багатовимірний хронотоп пам’яті, любові та втечі. Місто постає не лише декорацією, а повноцінним героєм, що супроводжує поета аж до його остаточного мовчання.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література