На закинутих проявах часу
Побудую я свій монастир.
Буде він не перлиною краю,
А забутим тим словом сумним.
Я збудую смарагдові схили,
Заберу цвітотрав навесні.
Слово ясне здарую я лелі
Я той дім збережу від сумлінь.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 5 жовтня
Більше від автора
О друже вірний
Звернення ліричного героя до друга
Теми цього довгочиту:
ДружбаТвої обійми
Твої обійми-подих ночі.
Теми цього довгочиту:
ЛюбовЯ буду вічно жити
Вірш написаний після похорону давнього знайомого, якому було лише 17
Теми цього довгочиту:
Смерть
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ЛегендиЯк редагувати свій текст: від самоїдства до професійного редагування?
У цій статті я надам вам— практичний, системний підхід до редагування, нетипові поради, чеклісти для кожного етапу і шаблони, які відразу можна застосувати до свого тексту.
Теми цього довгочиту:
Письменництвоv.b | планетарій згаслих сонячних систем | цикл “протиріччя”
Цей вірш — про тихе дорослішання крізь втечі й марення. Про спогади, що старіють разом з тобою, нагадуючи: навіть якщо все мине, здатність любити і сміятись попри тривогу — єдине, що тримає людину живою.
Теми цього довгочиту:
Поезія
