Тусовочний спосіб життя репера з Drain Gang ледь не закінчився катастрофою. Тепер, після деякого часу роботи на фабриці шампунів, похмура шведська ікона підлітків повертається з новим несамовитим і ейфоричним звучанням.
— Квінн Морланд
Один із чотирьох членів шведського андерґраундного реп-колективу Drain Gang, Bladee (вимовляється як Блейд) свої 20 провів як передовий серед молодіжної інтернет-культури. Проте з наближенням свого 30-річчя музикант, Беньямін Райхвальд, почав турбуватися. Його тривога щодо старіння, важка депресія та неоднозначне сприйняття його останнього альбому переросли у кризу: чи він та його колеги з Drain Gang «назавжди застигли 20-річними, тому що ми з'явилися на світ у певний період нашого життя», - задавався він питанням. Чи він вже пройшов це в 29 років?
«Я став таким старим, що мені стало соромно навіть перебувати тут», - співає Райхвальд у своєму новому альбомі «Cold Visions». Старші читачі можуть закотити очі, але, враховуючи, що Райхвальд створив одну з найпалкіших молодих фан-баз у музиці, це було обґрунтованим занепокоєнням. «Мені потрібно було багато чого виплеснути з себе», - каже він зараз. «Я багато думав про своє становище і відчував, що застряг - чи повинен я бути сприйнятий як артист, щоб відчувати себе повноцінним? Я женуся за цим, але це нічого мені не дає. То навіщо я це роблю?»
Райхвальд має репутацію невловимого (це одне з небагатьох сольних інтерв'ю, які він коли-небудь давав) і часто приховує своє обличчя. Останнім часом він віддає перевагу корпспейнту в стилі дез-метал [блек-метал], криваво-червоним ґрилзам на зубах і хаотичному нагромадженню бандан, сонцезахисних окулярів і капелюхів Oakley. Однак під час двогодинної розмови в номері бруклінського готелю, в кросівках Gucci і футболці з логотипом норвезького блек-метал-гурту Satyricon, він вдумливий і відкритий.
Ми були нерозважливими, але ми були такими молодими, що просто не знали. Хтось, напевно, завжди повинен був померти.
Незважаючи на його занепокоєння, 30-річний вік добре вплинув на Райхвальда. У березні він випустив «Psykos», рок-співпрацю зі шведським репером і своїм давнім другом та колегою Yung Lean, який також з'явився на альбомі «Cold Visions», що вийшов через місяць. У жовтні вони обидва з'явилися на ремікс-альбомові Charli xcx �Brat», де Bladee переробив пісню «Rewind». «Це просто куплет Bladee’a, я зробив свою справу», - так він скромно описує свій внесок, але про Чарлі говорить більш виразно: «Я маю безмежну повагу до неї. Вона помістила мене в цей простір з усіма цими людьми» - Аріана Ґранде, Lorde і Біллі Айліш теж з'явились на платівці з реміксами - «і я дуже вдячний за те, що був причетний до цього».
Це стало завершенням великого року для Райхвальда. Випущений через десять років після його дебютного мікстейпу, «Cold Visions» є його найбільш продуманим проєктом. Записаний за два тижні в його будинку в Стокгольмі, альбом, за його словами, «дуже чесний, більше схожий на щоденник». Протягом 30 пісень він виганяє своїх демонів під несамовиті, вибухові трепові біти. Клітини його мозку підсмажені до небуття, переживає панічні атаки та ненависть до себе, називає себе «королем всього, що не має значення» і читає реп про «жорстоке зловживання травою». В одному рядку він тренується і засмагає в Лос-Анджелесі, а в наступному - «я розбиваюся, як хвиля об замки з піску».
�Cold Visions» був випущений самостійно після того, як Райхвальд розійшовся з Year0001, давнім лейблом і менеджмент-компанією Drain Gang. «Я більше не думаю про те, щоб стати великим артистом, - каже він. «Єдине, що має значення, - це те, що я роблю те, що є для мене справжнім».
Колектив Drain Gang - Bladee, Ecco2K, Thaiboy Digital та Whitearmor - були найкращими друзями з підліткового віку, бавилися з автотюном та фрістайлом у дусі самобутніх американських реперів, таких як Lil B та Chief Keef. Ранні треки Bladee - похмурий клауд-реп про розбиті серця, пігулки та мрії - були настільки оброблені цифровим способом, що пройшли крізь моторошну долину й опинилися напрочуд мелодійними та емоційними. «Я ненавидів чути свій голос без автотюну», - каже Райхвальд. «Так ми знайшли своє звучання. Без нього ми б не взялися за це - звучало б надто погано».
Група перебрала кілька назв, перш ніж зупинилася на Drain Gang, натхненна нігілістично-готичним рядком з пісні Bladee �Be Nice 2 Me»: «Візьми ніж і осуши своє життя». Вони швидко знайшли споріднені душі в Sad Boys, місцевому колективі у складі якого був Yung Lean. У 2014 році меланхолійний і мемний хіп-хоп Lean’a захопив інтернет, і Райхвальд звільнився з роботи в дитячому садку, щоб приєднатися до нього в турі.
Я не розумів, чому людям подобається моя музика. Я думав, що це якась помилка.
У квітні 2015 року, ледь переступивши межу підліткового віку, Райхвальд жив з Lean’ом у Маямі, де робота над музикою відійшла на другий план після вечірок і вживання наркотиків. Одного вечора у Lean’а стався психоз, викликаний наркотиками; Райхвальд викликав швидку допомогу, яка, ймовірно, врятувала йому життя. Через кілька годин Баррон Мачат, 27-річний менеджер Ліна, загинув в автокатастрофі по дорозі до лікарні; у його організмі знайшли ксанакс. «Усе йшло до того, що через наш спосіб життя щось мало статися», - каже Райхвальд. «Ми не думали, що щось може піти не так, настільки ми були занурені в наркотики і спосіб життя рок-зірок. Хтось, напевно, мав би померти, враховуючи такий темп життя Це було дуже нерозважливо, але ми були такі молоді, що просто не усвідомлювали цього».
Райхвальд повернувся до Швеції і працював на фабриці шампунів, страждаючи від ПТСР і намагаючись пережити смерть Мачата та погіршення психічного здоров'я Lean’a. «Зі мною було не все гаразд», - каже він. Райхвальд каже, що йому знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що він і його друзі мають владу над своїм сюрреалістичним новим життям успішних реперів. «Іноді мені здавалося, що мене тут не повинно бути, тож я маю робити те, що всі кажуть. Я не розумів, що я маю якусь цінність у цій ситуації. Я не розумів, чому людям може подобатися моя музика. Я думав, що це якесь непорозуміння. Але тепер, коли я займаюся цим так довго, я дійсно знаю, що роблю. Я більше вірю в свої здібності».
Його музика довгий час залишалася темною і відстороненою, але хмари почали розходитися приблизно в 2020 році. Хоча особистість Райхвальда довгий час коливалася між щуром з торгового центру та містиком, його духовна сторона ставала все більш вираженою, коли його музика ставала яскравішою. Шанувальники почали задаватися питанням, чи пережив він якийсь трансформаційний передсмертний досвід, оскільки в 2019 році він згадав, що його вдарила блискавка в Таїланді. Або, принаймні, він думає, що це було саме так. «Або у мене стався випадковий напад від того, що я побачив блискавку, або вона мене вдарила». Як би там не було, «щось точно змінилося в той момент».
Колись творчість Drain Gang приваблювала значну кількість нігілістично налаштованих чоловіків-еджлордів в Інтернеті, але їхня фан-база еволюціонувала, оскільки їхня музика стала більш ейфорійною, часто стаючи вірусною в TikTok під час пандемії. Більшість натовпу на нещодавньому концерті була одягнена в чорне вбрання, як у Рейхвальда; вони були переважно настільки молодими, що фанатам, старшим за 26 років, виділили окрему прискорену чергу, наче вони потребували догляду за людьми похилого віку.
Райхвальд каже, що йому неприємно, коли його боготворять, але він розуміє, що приналежність до субкультури може бути життєствердною. Ще до підліткового віку він створив панк-гурт з Ecco2K після того, як побачив когось у шипованій шкіряній куртці і подумав: «Я хочу бути таким, але, - додає він, - потрібно знайти себе в цьому всьому».
Він не приховує гордості за те, як Drain Gang побудували і підтримують свій особливий музичний куточок. «Ми все ще не відчуваємо, що хтось робить те, що робимо ми, краще», - каже він. «Я б хотів почути когось, хто підніметься на новий рівень з новим поглядом, когось молодого. Я відчуваю, що в цьому і є сенс - ви можете продовжувати цю ідею».
Тепер він дивиться за межі «Cold Visions» на власне майбутнє. «Я хочу стати кращою людиною», - каже він з милим щирим сміхом. «Я хочу мати світліші перспективи і працювати над тим, щоб більше подобатися собі. Мені набридло думати про себе; я хотів би більше бути поза своїми переживаннями». Після кількох років, проведених у стані «постійної хвороби», він «намагається бути тверезим і здоровим». Останнім часом він експериментує з написанням пісень шведською мовою та працює над абстрактними картинами у своїй художній студії. Зрештою, він знаходить розраду в акті творення. «Навіть у моїй найсумнішій музиці, - каже він, - я прагну радості».
