Я сьогодні та Я завтра

Сьогоднішній Я пише цей текст із захопленням та надією на те, що завтрашній Я, можливо, не з найбільшим ентузіазмом, але все ж відредагує його. Мова зайде про те, як наша Я концепція змінюється з дня на день і як це впливає на нас.

Продовжуючи приклад:
Сьогоднішній Я перебуває в гарному настрої, він активний і, крім виконання кількох побутових завдань, може зайнятися чимось цікавішим. Завтрашній Я може виявитися не таким вдалим. Він прокинеться не з тієї ноги, не зробить так багато, як Я Вчорашній.

Незважаючи на нашу схожість, незважаючи на те, що багато речей ми робитимемо однаково, так само як це робили всі попередні Я, у нас з ним мало спільного.

Сьогоднішній Я зможе зробити більше махів гирі, ніж Завтрашній Я, адже Завтрашній Я буде втомленим. В інших аспектах Завтрашньому Я може пощастити більше або менше. Він може виявитися відповідальнішим, розумнішим або ж, навпаки, дурнішим і розсіянішим. Сьогоднішнього Я люблять, але завтрашнього можуть почати ненавидіти. Кожен із нас отримує різні порції цього життя; кожен із нас реагує на ці порції по-різному, а потім помирає уві сні. Звісно, в один момент залишиться лише одне Я, якому доведеться зустрітися зі смертю, після нього не буде інших нас, після нього нічого не буде.

У цій низці щоденних смертей, які лише готують нас до однієї, фінальної, залишається не так багато часу на те, щоб тут і зараз щось зробити, точніше, зробити так, як це справді сподобалося б нашому сьогоднішньому Я. Не так багато часу залишається й на узгодження дій між усіма цими Я, які рухаються скоріше за спонукою і мало чого можуть пообіцяти одне одному.

Наше справжнє існування обмежене одним днем, який ми, звісно, проведемо з думкою, що завтра проснемося тією самою людиною, при цьому невпинно змінюючи кожен аспект свого життя, ніби це відповідає загальному задуму.

Залишається лише одне — невпинно згадувати себе зараз, а також невпинно згадувати себе в минулому й не давати забути себе майбутньому за допомогою різноманітних нагадувань.

Окрім усього того, що нас характеризує і зобов’язує нас діяти, виходячи з огляду на якісь цілі, бажання та плани, залишається лише віддати данину тій тіні, що рухала наш спільний механізм учора, а також гідно прийняти сьогоднішню смерть.