Благаю любий читачу лиш не суди. Я щиро відкриваюсь перед вами, вливаючи думки і біль сюди.
Депресія і суїцидальні думки практично кожного дня у мене на хвості. Вони стоять на місці хоч і мали б відступати.
Не те що я б собі щось заподіяв, просто вже втомився від смутку. Я молю в Бога допомоги. І хочу швидше це пройти. Так важко бути вільним в світі рабства. Рабства гріха і плоті.
мабуть для свого віку я рано розплющив очі, але з іншого боку бути свідомим вже зараз краще ніж через років пʼять, якщо я доживу…
Просто думки…
