На сьогодні екзамени з фізичних дисциплін на фізичних факультетах університетів Країни мають своєю основою письмову частину. Саме згідно написаної студентом письмової відповіді викладачі роблять судження про його знання, іноді навіть без усної співбесіди. Ба більше, часто на іспитах забороняється хоч раз підглянути в конспект під час написання.
На мою думку, такий підхід до іспитів з фізичних дисциплін є докорінно неправильним. Фізика — це в першу чергу, розуміння суті фізичних явищ та сенсу написаних студентом формул. Коли ж іспит (в своїй основі) є письмовим (я вже мовчу про “без можливості скористатися конспектом“), то відбувається повне нехтування цією очевидною істиною. По факту, гарну оцінку отримає той, хто вміє краще запам’ятовувати, а сам іспит перетворюється на змагання “в кого краща пам’ять“. Це повністю абсурдно, якщо ми говоримо про оцінку фізичних знань.
А як же тоді робити ?
Дуже просто: в основу іспиту потрібно покласти усну співбесіду викладача зі студентом, а під час написання, яке фактично перетвориться у підготовку до співбесіди, дозволити необмежене використання власного (тобто написаного студентом) конспекту. Такий підхід одразу знімає абсурд змагання “за кращу пам’ять”, і навіть якщо припустити, що студент бездумно та без розуміння перепише відповідь з конспекту на співбесіді це одразу проявиться. Тим паче викладачі профі свого діла вміють ставити питання “на розуміння“.
Отже, на мою думку, екзамени потрібно робити усними. А як здається Вам?
