Це дуже тонке спостереження і має психологічну основу.
Основна думка: відчуття часу сповільнилося тоді, коли людина увійде у стан внутрішньої рівноваги.
Коли ми не біжимо, не напружуємось, не тримаємо в голові десятки “треба”, мозок переходить у інший ритм - він реєструє більше дрібних деталей, більше чуттів, більше теперішнього моменту.
Коли всередині немає напруги, мозок перестає бігти наперед. Він перестає прогнозувати, контролювати, тримати тисячу дрібних задач одночасно. У такому режимі сприйняття - розширюється, і час здається довшим.
І тому час наче розширюється, бо людина його відчуває, а не пропускає повз.
Відпустити “маю”, замінити на “роблю, бо хочу / бо це приємно”.
📍Однозадачність - робити справи без гонитви - це класичний режим, коли мозок працює не в "гострому" стресі, а в парасимпатичній системі. Цей режим завжди дає ефект розтягнутого часу.
☕Старатися іноді робити тілесні й заземлюючі справи
Хобі або справи які приносять задоволення, приємні відчуття у тілі - це природні регулятори нервової системи.
📚Бути присутніми поруч із теплими історіями
Улюбленний серіал, фільм з глибоким сенсом - різні за стилем під настрій знімають внутрішній шум та підсилюють ефект заспокоєння.
👌Відчуття себе не загнаним звірем, а присутньою людиною у цьому світі.
Це не просто “спокій”, а саме внутрішня рівновага, коли немає боротьби чи очікувань до себе. Саме цей стан усвідомленості дозволяє помітити як плине час, зафіксувати, відчути його ритм.
✅Дозволити собі бути собою, без порівнянь, без гонитви за ідеалом, без того кола відповідності, яке нав’язує світ навколо.
Це дасть ефект, коли світ перестає тиснути і можна просто… бути.