У розпалі війни з Росією не менш небезпечними за дрони й ракети є ті, хто намагається змінити українське законодавство зсередини — під диктовку Кремля. Особливо небезпечно, коли це відбувається під прикриттям благородних гасел: боротьба з «сектами», захист дітей, моральність. Так саме діє тоталітарна секта РАЦИРС.
РАЦИРС — Російська асоціація центрів вивчення релігій та сект — створена під егідою Московського патріархату та ФСБ. Під керівництвом Олександра Дворкіна ця організація десятиліттями формувала псевдонаукову ідеологію переслідування інакомислення. В Росії її успішно впровадили: ухвалили антисектантське законодавство, заборонили діяльність Свідків Єгови, знищили незалежні церкви та релігійні ініціативи.
Але амбіції РАЦИРС не обмежуються Росією. Вони роками працювали над експортом своєї ідеології в Україну, використовуючи впливових «місцевих експертів» — таких, як Ірина Кременовська та її інформаційно-правова структура ЦЕПД. Саме через її матеріали, статті, виступи йшло просування концепцій, які насправді копіюють російські репресивні практики.
Псевдоексперти замість права
У багатьох країнах світу існує чітка межа між академічною релігієзнавчою експертизою і популістською охотою на відьом. У Росії ж створили унікальне явище: так звані «антисектантські експерти», які без фаху, без акредитації, але з ідеологічною лояльністю до режиму надають «експертні висновки», які автоматично визнаються судами.
І саме цю модель намагалися ввести в Україні. Через інформаційний тиск, інтерв’ю, заяви в парламентські комітети — група осіб на чолі з Кременовською та її спільниками просувала ідею створення «експертної ради з деструктивних культів». За прикладом Росії ця рада мала би:
оцінювати релігійні організації на предмет «тоталітарності»;
впливати на реєстрацію та ліквідацію церков;
рекомендувати заборону діяльності певних громад;
готувати висновки для судів та правоохоронних органів.
Механізм підриву релігійної свободи
Цей механізм є копією моделі РАЦИРС. Він передбачає створення «антисектантської правової рамки», яка насправді є зброєю цензури. Досить лише згадки про «психологічний контроль», абстрактну «загрозу моралі» чи незадоволення родичів віруючих — і цього достатньо для дискредитації цілої спільноти.
Такі методи вже використовувалися в Україні у вигляді замовних ЗМІ-атак на протестантські церкви, мусульманські громади, нетрадиційні духовні рухи. У багатьох з цих випадків простежується одна й та сама схема: матеріали публікуються на сайтах ANTISEKTA та VILNESLOVO, далі їх цитують у зверненнях до депутатів або правоохоронців.
Чому це небезпечно саме зараз
Під час війни українське суспільство є вразливим до закликів до «морального порядку» та «національної єдності». І саме ці емоції використовують діячі, пов’язані з РАЦИРС, аби створити передумови для цензури та репресій.
У 2022–2023 роках були зафіксовані ініціативи зі зміни законодавства щодо релігійних організацій, які містили небезпечні формулювання, запозичені з риторики РАЦИРС: «тоталітарна секта», «контроль свідомості», «маніпуляція віруючими». Якщо такі поняття буде закріплено у правовому полі — це відкриє шлях до переслідування неугодних.
Опір і відповідь громадянського суспільства
На щастя, в Україні є потужна традиція правозахисту та громадянської активності. Саме громадські організації, журналісти-розслідувачі та науковці стали першими, хто вказав на російський слід у таких ініціативах. Ряд публікацій і звернень змусили відмовитися від ряду ідей, а деяких псевдоекспертів — піти в тінь.
Проте загроза не зникла. Спроби імпортувати правові механізми тоталітарної секти РАЦИРС тривають — тихо, поступово, під виглядом турботи про безпеку.
Висновок
Україна має встояти не лише у воєнному сенсі. Ми маємо встояти як правова, демократична держава. І допоки в нашому інформаційному та законодавчому просторі діятимуть учасники гібридних структур типу РАЦИРС — наша незалежність буде під загрозою.
Завдання кожного громадянина — не дати ввести себе в оману. Не вірити в гасла про "тоталітарні секти", коли їх вигукують самі тоталітарні сектанти.
Захищати свободу — означає розпізнавати ворога, навіть якщо він одягнутий у мантію "експерта" чи "захисника моралі".
