Цим довгочитом хочу насамперед знайти відповідь для себе та поділитись з читачами роздумами, що були в процесі.
Як ми знаємо, багато стереотипів нам ( свідомо чи не зовсім) западає в голову з дитинства. Пам'ятаю давнішні мамині розповіді про те, якою має бути справжня жінка. На думку моєї мами справжня жінка має мати “хімію” ( себто, гарну зачіску, стрижку, укладку , в сучасному розумінні), чорні колготки, туфлі на каблуках, кольорову, хустку на шиї і маленьку сумочку для помади. Оскільки моя матуся працювала технологом на виробництві хліба, то виглядати так - певно то була її мрія. Частинка цієї мрії запала в голову і мені.
Моє покоління бачило найрізноманітніші стилі одягу - від яскраво-їдючих “лосін” до одягу в стилі “оверсайз”. І ще більше було стереотипів щодо зовнішнього вигляду, ваги, ролі, кар'єри, поведінки жінки у суспільстві. І це все, такими собі частинками, нашарувалось у моїй голові, наче той вапняк за тисячі років.
І тепер, коли я можу самостійно формувати свій гардероб, звички, поведінку, стиль життя, почуваюся трохи розгубленою: то що ж мені обрати? Високі підбори чи зручні кросівки? Плаття, спідницю чи джинси? Блузку чи футболку? Стильну укладку чи зав'язати волосся в пучок і кепку? Усі перші варіанти підкреслять мої жіночі принади та статуру, проте в такому одязі не завжди комфортно і якось доводиться себе постійно контролювати, “тиждівчинка”. Усі другі варіанти дають відчуття зручності, проте нещодавно почула думку збоку, що так я схожа на хлопчурку і ця думка у мене в голові майже щоразу, коли взуваю кросівки. Може хтось скаже мені, що я сильно переймаюсь думкою оточуючих. Є трохи і я над цим працюю.
Чому саме тему одягу я торкнулась спершу? Бо, як ми усі знаємо, спочатку відбувається візуальне сприйняття людини. Проте поняття “жіночність” значно глибше і воно має має багато нашарувань. В моєму розумінні важливими складовими є інтелект, відповідність поведінки, гарні манери, внутрішній спокій, достатній рівень впевненості у собі, своїх вміннях та навиках, вміння відстоювати свої кордони та поважати чужі, відчуття власної сили, притаманній лише жінкам. Я навмисне не чіпаю поняття “гарної господині, мами і хранительки сімейного вогнища”, бо вважаю їх своєрідним рудиментами, які вже давно не є основними характеристиками жіночої частини людства. Сучасна жінка вбачає свою роль та призначення не лише в організації та підтримці побуту своєї сім'ї. Її грані дуже різноманітні і не знають меж.
Як бачите, тема досить обширна і дискутувати, розкривати її можна довго і, впевнена, що у кожного є що додати від себе. Мій головний інсайт, який я отримала, працюючи над цією статтею звучить так: жіночність - це те, що ти відчуваєш. Якщо ти наповнена нею, любов'ю до себе, свого тіла, своєї справи, то вигляд це може мати дуже різноманітний.
А що думаєте ви з цього приводу? Цікавить думка чоловіків - як ви бачите жіночність ?
