На написання цього довгочиту мене підштовхнув один пост, що випадково потрапив мені на очі.
Для початку пропоную трохи розібратись, що ж таке інтернет. Всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що заснована на комплекті Інтернет-протоколів - таке визначення дає Вікіпедія. А яке визначення дасть пересічний користувач? Для мене це необмежений доступ до терабайтів інформації, до усіх знань світу, можливість безкоштовного навчання, можливість реалізувати свої таланти і здібності. А також, можливість вилити на когось свій хейт, відчуття безкарності та безвідповідальності, яке дає анонімність у мережі. І зворотня сторона, мені здається, приваблює людей більше. Замість того, щоб використовувати Інтернет як платформу для розвитку, отримання нових знань, розвитку, суспільно - корисних дій, люди стали стовкють його як ширму, щоб прикрити обличчя, але щоб пропищати на весь світ про свої проблеми, болячки, висловити думку, про яку ніхто не просять чи просто обі$рати когось, хто зробив щось трохи більше. І мене це трохи вкурвлює! Чому люди і далі пишуть кілометрові коментарі, пости, замість того, щоб встати і зробити щось для покращення свого ж життя? Не подобається орендодавець чи розмір орендної плати за квартиру ? З'їжджай або поговори з орендодавцем. Тобі продали зіпсований товар? Поверни його і виклич адміністратора магазину. Не влаштовує зарплата? Іди і проси підвищення або звільняйся. Не можеш жити з людиною? Йди від неї, не витрачай свій і її час. Не можеш жити без цієї людини? Скажи їй про це, не мовчи.
І таких запитань я можу перелічити безліч. Звідси може виникнути ще одне, досить логічне як на мене питання - то чому ж люди, при сучасному рівні інформації, знань продовжують робити деструктивні вчинки? Тому, що кожен обирає для себе зручний шлях. Точніше, наш мозок підказує нам протоптану, знайому дорогу. Для когось це вирішення проблеми замість покривання її лопушком. А для когось це ігнорування проблеми замість її вирішення чи пошуку крайніх. Бо ми маємо право вибору лише в межах того, що знає, вміє та як навчений наш мозок. Чи можемо ми це змінити, навчивши себе думати та чинити розумно, надавати перевагу інтелекту, а не інстинктам? Відповідь у кожного своя…
