Юрій Цорулік. Автор який вміло поєднує трилер, містику, жахи та наукову фантастику
У Юрія багато цікавих творів. Але я хочу розповісти про роман, з якого почалося моє знайомство з творчістю автора. З оповідання, яке вразило своїм непередбачуваним сюжетом та напруженою атмосферою.
Юрій Цорулік «Кольорова Шизофренія»
«Кольорова Шизофренія» це твір, що кидає виклик традиційній побудові оповіді. Це не просто роман, а своєрідна психоделічна подорож свідомістю героя, де межа між уявним та реальним не просто розмита. Ця межа зумисне знищується.
Сюжет розгортається навколо молодої лікарки Аліси, яка працює в престижному медичному центрі Києва.
На перший погляд, все йде чудово: сучасне обладнання, хороша зарплата, здорове життя. Але згодом у її світі з’являються тривожні сигнали: мерехтливі коридори старої психіатричної лікарні, моторошне шурхотіння, лікар із маніакальним поглядом, для якого лоботомія — це рутина.
Аліса вирішує з’ясувати, що відбувається з її життям.
Центральним двигуном сюжету виступає дослідження феноменального «відростка Т», здатного впливати на просторово-часове сприйняття. Через цю ідею автор розкриває складні теми: межу між геніальністю та божевіллям, спокусу владою над свідомістю, питання моральності наукових досліджень.
Автор вміло поєднав наукову фантастику з трилером, додав хронофантастичні елементи, міфологічне та філософське підґрунтя. Він експериментує зі структурою тексту та сприйняттям читача, пропонуючи не лінійну, а мозаїчну подачу історії. Вийшов неймовірний роман-галюцинація.
Сюжет вийшов напруженим, з ефектом непередбачуваності Мені сподобалось, як письменник за допомогою образів психлікарні(доктор, працівники, локації тощо), створює відчуття тривоги та безсилля. Атмосфера історії клаустрофобна, напружена, з відчуттям, що навіть стіни тут спостерігають.
Аліса. Головна героїня
Вона вразлива, але внутрішньо сильна дівчина, яка живе на межі двох реальностей: звичайного буденного світу та химерної, психоделічної реальності. Аліса водночас і жертва, і спостерігач. Намагається зберегти контроль, та зрозуміти,що відбувається.
Максим.
Максим більш «заземлений» персонаж, він контрастує з Алісою своєю стабільністю та спробами логічно пояснити її світ.
Для нього реальність однозначна, чорно-біла, без тих кольорових викривлень, які бачить Аліса.
Він виступає для неї як якір, що тримає в об’єктивній реальності. Водночас він виступає провідником, який показує, як важко зрозуміти людину з іншим сприйняттям.
Доктор Чарльз Ейзенхорт.
Антигерой, чия фігура викликає справжній жах і захоплення водночас. Харизматичний й жахливий антагоніст, символ наукової аморальності.
Його методи — це холодний цинізм, замаскований під турботу. Він не просто проводить досліди, а грається людськими життями, вбачаючи в цьому шлях до відкриття «вищих істин».
Характер Ейзенхорта жорсткий, грубий, майже механічний. Він сприймає пацієнтів та персонал як об'єкти для досліджень, не як людей.
Він поєднання інтелекту та цинізму талановитий науковець, але аморальний практик.
Автор гарно розкрив суть лікаря: чистота зовнішності протиставляється внутрішній темряві.
На початку історії, це просто амбіційний вчений. Але поступово він перетворюється на щось, що лякає більше, ніж будь-який привид у старій лікарні.
Другорядні персонажі вийшли живими, багатогранними. Вони додають історії емоційної глибини та контрасту.
«БЕДЛАМ» — клініка, відома своєю не людяністю. Автор трохи розкриває історію лікарні. В сюжеті Бедлам не лише локація де відбуваються події, а ще й містичний простір, в стінах якого проводяться жахливі експерименти над хворими людьми.
Стіни« Бедламу» зберігають крики, шепіт та тіні минулих пацієнтів. Тут немає світла у вікнах, лише тьмяні лампи, що кидають тіні, в яких легко побачити щось живе. Атмосфера Бедламу гнітюча: коридори наче нескінченні, підлога відлунює кожен крок, а запах ліків та вологи створює відчуття пастки.
Автор подає її як місце, де час розмивається, а реальність піддається сумніву. Бедлам в’язниця й лабораторія, символ втрати свободи та простір, де моральні межі давно стерті.
Юрій Цорулік пише так, що відчуваєш себе пацієнтом цієї клініки.
Письменник вміє тримати інтригу й постійно підживлювати емоційне напруження.
Оригінальна науково-фантастична концепція, вплетена в сюжет без втрати реалістичності.
Мені книга дуже сподобалась. Це була цікава подорож й неймовірна пригода.
"Кольорова шизофренія" - не легке, але цікаве читання. Це книга для тих, хто готовий зануритися в глибину психологічних лабіринтів.
Книга залишає після себе емоційний шлейф та враження, що ти щойно побував у чужій свідомості й вийшов звідти трохи зміненим.
Це роман, який ставить незручні запитання й змушує сумніватися в стабільності власного сприйняття світу.
«Кольорова шизофренія» психологічний трилер із відтінком наукової фантастики та містики, що веде читача крізь лабіринт реальності та страху.
А ще у Юрія є продовження пригод Аліси та Максима у романі «Посох Асклепія».
Сторінка автора https://arkush.net/user/5769
**********************************************
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат на ресурсі https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#Хроніки_Книголюба #Юрій_Цорулік #відгукнакнигу #письменники_Аркушу
#українські_письменники #українська_фантастика
