Друкарня від WE.UA

З настрою (До світла…).

Іду,

Продираюсь крізь хащі до світла.

Сокирою шлях собі прокладаю

Крізь щільно сплетене віття.

Крізь темряву (сумніви ночі)

Наосліп іду,

На голос,

На заклик пані Свободи

Шлях собі прокладаю.

Руками роздертими в кров

Розсуваю останні поламані віти,

Що шлях затуляли до волі.

Захеканий падаю…

Геть зовсім знесилений падаю,

Милуюся небом.

Крилами янголів хмари -

Чисті, білі, мінливі, легкі

Пропливають по синій величі неба надії.

На мить лиш заплющую очі -

Там бачу руїни,

Апокаліптичний,

Жахливий,

Страшний краєвид.

Господиня Зневіра крокує по землях розбитих,

Війною розтрощених землях.

Рашизмом знівечений край

Обкрадений,

Вкрадений,

Злий,

Мовчазний

Постав в безнадії покірний і темний…

Розплющую очі.

Радію, що то все було маячнею

Та що я (таки все ж!)… -

Я продерся крізь дикість людську,

Крізь хащі зневіри до світла!

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
онтойя
онтойя@ontoya

той, котрий складає вірші

133Довгочити
2.3KПерегляди
28Підписники
На Друкарні з 13 грудня 2024

Більше від автора

  • Осіннє…

    Осінь…Сльота…Прохолодний, сирий, нікудшній проминає день. Надвечір’я...

    Теми цього довгочиту:

    Сучасна Українська Поезія
  • Спустошеність (прозова поезія).

    Між небом та пеклом, у вакуумі в гамаку(там нечистю стелена постіль мені!) — гойдаюся у порожнечі, живою що глянула в очі мої і…з ревінням у злі розітнула мене! розчинила у кулі безмежної ночі....

    Теми цього довгочиту:

    Сучасна Українська Поезія

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: