Забутий вид дозвілля.

Реалії накладають своє. Тепер більшість справ викликає питання доречності. Але необхідно рятувати не лише тіло, а й душу, свідомість. Модне словосполучення - ментальне здоров'я.

Саме тому, як тільки думки співпали з покликом серця, бажанням там опинитись. Серед білого та синього. Бо саме це першим було побачено в раптовій статті, що рандомно видала стрічка новин про виставку Володимира Богуславського. Було прийняте рішення її відвідати. Вона не велика, не обтяжлива, але мені надала багато емоцій, а назви деяких картин вгадувались одразу, до того, як була прочитана табличка. Як наприклад “Літо”. Бо світло картини, колір фарб одразу налаштовувало на полудень, біле світло літнього дня, та погляд на галявину з тіньочку.

А картина Місячне сяйво - заворожила водою. Була думка, що не вистачає зорь на небі, але може воно і на краще. Чим більше дивлюсь, тим більше усвідомлюю рівновагу.

Похід на виставку - це забуте дозвілля.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
E
Ed@Ed_solaris

4Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 22 серпня

Більше від автора

  • Гра слів. Гра в слова. Не “ерудит”.

    Торкаюсь очами букв, пальцями аркушів, жовтих, затертих, шорохуватих аркушів. Біла обкладинка сіріє незліченними слідами користування. На ній червоним в міру, вказана та частина тіла, що впаде в ступор, працюватиме до кольок, а потім болітиме з похмілля - Голова.

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • Історії осіннього настрою.

    Вже було раніше: “Зі мною з полиць пішли троє..” Отже про першу якось потім, друга прониклива. Наче проста, але в’їдається, огортає. “Історії про троянди, дощ і сіль”. Не знаю що закладалось в написанні, але мене сповнює світла туга.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Читати написане та писати про прочитане.

    Друга в цьому році відпустка, та осіння тепліша за червневу. Тому і думки, і дії тепліші. Можна пройтися вуличками в будень і потішити себе, що не на роботу. Згадати, що існують не лише дитячі бібліотеки. Завітати неначе до музею. Бо воно щось таке забуте.

    Теми цього довгочиту:

    Книги

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається