У зв’язку з нещодавнім візитом віцепрезидента Дж. Д. Венса до Вірменії та Азербайджану більшість заголовків у ЗМІ була присвячена мирним зусиллям, які розпочав президент Дональд Трамп після зустрічі лідерів обох країн у Білому домі в серпні минулого року. Після понад трьох десятиліть періодичних конфліктів і невдалих спроб посередництва Трампу вдалося досягти того, що багато хто вважав неможливим: закласти основу для тривалої стабільності в регіоні, який довгий час характеризувався нестабільністю.
Однак інший аспект поїздки Венса отримав набагато менше уваги, незважаючи на його стратегічне значення. Під час перебування в Баку він оголосив, що США нададуть Азербайджану допомогу в галузі безпеки, зокрема човни, придатні для використання в Каспійському морі. Хоча на перший погляд це зобов’язання здається скромним, воно може мати серйозні геополітичні наслідки. Без захищеного Каспійського моря регіональні транзитні маршрути не можуть ефективно функціонувати.
Каспійське море лежить у самому серці Євразії і є єдиним водоймищем, де Іран і Росія мають спільний морський кордон. Іншими прибережними державами є Азербайджан, Казахстан і Туркменістан. Протягом століть море мало як військове, так і економічне значення, і сьогодні його роль зростає ще більше, оскільки Європа прагне диверсифікувати свої енергоносії, а країни регіону намагаються розширити торговельні маршрути, що оминають Росію та Іран.
Після терактів 11 вересня 2001 року американські політики усвідомили стратегічне значення Каспійського басейну. Вашингтон працював над посиленням антитерористичних та морських безпекових можливостей Азербайджану. У 2003 році Сполучені Штати започаткували «Ініціативу Каспійської охорони» — програму Міністерства оборони, спрямовану на покращення співпраці у сфері безпеки повітряного простору, морської безпеки та охорони кордонів. У рамках цих зусиль Сполучені Штати передали Азербайджану три колишні катери Берегової охорони США для посилення його військово-морських можливостей.
Доставка цих суден вимагала незвичайного маршруту, оскільки Каспійське море є найбільшим у світі водоймищем, що не має виходу до інших морів. Суднам довелося пройти через Чорне море, Азовське море та систему каналів «Волга-Дон», перш ніж дістатися Каспію. З огляду на сучасні геополітичні реалії такий маршрут був би майже неможливим, а це означає, що будь-які нові судна, надані Сполученими Штатами, ймовірно, мали б бути достатньо малими, щоб їх можна було транспортувати вантажними літаками.
Однак з часом увага США до регіону згасла. У міру зміни американських стратегічних пріоритетів під час адміністрації Обами такі ініціативи, як «Каспійська гвардія», поступово втрачали актуальність. Цей період ігнорування, можливо, зараз добігає кінця.
Стратегічне значення Каспію стало ще більш очевидним після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Російські кораблі, що базуються в Каспії, запускали на Україну крилаті ракети великої дальності. За повідомленнями, море також використовувалося як транзитний маршрут для розширення військової співпраці між Росією та Іраном. У цьому сенсі безпека Чорного та Каспійського морів тісно пов’язана.
Водночас Каспійське море розташоване в центрі так званого Середнього коридору — транскаспійського торговельного маршруту, призначеного для з’єднання Азії та Європи з обходом як Росії, так і Ірану. Безпечний морський перехід є необхідною умовою для того, щоб цей коридор міг повністю реалізувати свій економічний потенціал. Одним із компонентів мирної ініціативи Трампа між Вірменією та Азербайджаном є створення «Маршруту Трампа для міжнародного миру та процвітання» — нового транзитного сполучення через Південний Кавказ, яке зміцнить «Середній коридор».
Для Сполучених Штатів головною стратегічною метою в Каспії має бути підтримання балансу між п’ятьма прибережними державами та запобігання встановленню морського домінування Росії чи Ірану. Замість того, щоб намагатися зрівнятися з військово-морською потужністю Росії, Вашингтон повинен зосередитися на допомозі країнам-партнерам у запобіганні нестабільності, захисті морської енергетичної інфраструктури, боротьбі з незаконним трафіком та забезпеченні вільного торговельного потоку.
Хоча ВМС США ніколи не будуть діяти безпосередньо в Каспійському морі, у Вашингтона все ж є кілька варіантів. Відновлення Ініціативи «Каспійська гвардія» стало б потужним першим кроком. Окрім надання патрульних катерів, США могли б розширити програми підготовки, сприяти обміну офіцерами та допомагати в модернізації систем морського спостереження. Покращення обізнаності про морський простір — за допомогою берегових радіолокаційних систем, модернізованих суднових датчиків та кращих засобів зв’язку — значно зміцнило б регіональну безпеку.
Сполучені Штати також могли б скористатися досвідом Берегової охорони США, чиї завдання — охорона кордонів, захист інфраструктури, боротьба з контрабандою та морська поліція — тісно відповідають викликам, що стоять перед Каспійським регіоном. Розширення співпраці, спільні навчання та професійні обміни з ВМС Азербайджану могли б поглибити довгострокові зв’язки у сфері безпеки. Зміцнення морської безпеки в Каспійському морі, можливо, не стане приводом для гучних заголовків у пресі. Проте це непомітно зміцнить стабільність уздовж важливого євразійського коридору та ускладнить реалізацію стратегічних амбіцій Росії.
Це стратегічна інвестиція, яка варта того, щоб у неї вкластися.
Джерело — Hudson Institute
