Ми приймаємо якість рішення і діємо тому, що постійно перебуваємо у стані занепокоєння чи тривоги. Тобто, людина без роботи шукає роботу, вона діє тому що турбуються про час, коли закінчаться її заощадження. У свою чергу, подібні думки посилюють стан тривоги, що пов'язаний з можливим голодом і неможливістю утримувати себе та свою сім’ю (родину); підприємець підвищує якість своєї продукції, тобто діє тому, що турбується про те, що завжди існує загроза витіснення його з ринку конкурентами; недобросовісний політик за кілька років перебування при владі намагається поправити своє матеріальне становище, тобто діє відповідним чином тому, що турбується про те, що можливості так швидко розбагатіти у нього більше може і не бути.
Отже, ви мабуть вже здогадались, що тепер знаєте ПЕРШИЙ ЗАКОН ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ: людина діє з метою позбавлення себе від занепокоєння, почуття незручності або тривоги.
Наприклад, чому люди на роботі з відрядною оплатою праці не працюють безперервно щоб більше заробити, а воліють влаштовувати перерви на відпочинок, фактично жертвуючи якоюсь частиною свого потенційного заробітку. Все дуже просто, поки головним переживанням людини є те, що у неї можуть бути проблеми з грошима, вона працює. Але коли настає втома переживання про стан здоров’я переміщується на перше місце шкали переваг, випереджаючи за важливістю переживання з приводу можливої нестачі грошей. Саме тому людина починає діяти по-іншому, замість того щоб працювати, вона починає діяти так, щоб позбавитися цього найважливішого для неї, у даний момент часу, подразника – почуття втоми.
Цей закон пояснює також чому, наприклад політик схильний голосувати за ті закони, які принесуть йому особисту вигоду, а не за ті, що покращують життя інших людей. Це відбувається тому, що для будь-якої людини, а політик теж людина, переживання з приводу власних проблем у власній шкалі переваг завжди знаходяться вище ніж переживання з приводу проблем та бажань інших людей.
Підприємець теж змушений діяти в рамках цього закону. Чому, наприклад підприємець не витрачає наявні у нього гроші зараз, а воліє вкладати їх у розширення свого бізнесу. Це відбувається тому, що для нього переживання з приводу того, що він ніколи не буде жити краще ніж сьогодні знаходиться вище на його власній шкалі переваг ніж можлива поточна матеріальна незручність. Саме тому він вважає за краще діяти так щоб не витрачати, а інвестувати наявні у нього сьогодні гроші. Тобто дії підприємця теж спрямовані на те, щоб позбутися найважливішого переживання – переживання з приводу недостатньої забезпеченості його майбутнього.
ДРУГИЙ ЗАКОН ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ полягає в тому, що людина позбувається занепокоєння чи тривоги в порядку, який визначається його суб'єктивною шкалою переваг.
